7 травня 2024 року
Інфляція в єврозоні у квітні залишилася на рівні 2,4%
Інфляція в єврозоні у квітні 2024 року зросла на 2,4% р./р., показник не змінився у порівнянні із березнем. Про це свідчать попередні дані Євростату.
Опитані аналітики Trading Economics також очікували, що інфляція в єврозоні збережеться на рівні попереднього місяця.
Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, у квітні сповільнилася до мінімальних із лютого 2022 року 2,7% (2,9% у березні поточного року).
У квітні країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Хорватія (4,7%) та Бельгія (4,9%), найнижчі були зафіксовані у Литві (0,4%) та Фінляндії (0,6%).
Читати повністю
6 травня 2024 року
ЄС та Україна - стратегія, що нерішуче розгортається?
Рішення запропонувати Україні шлях до членства в ЄС, ймовірно, матиме найбільший довгостроковий вплив на європейську безпеку.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну є найбільшою безпековою та економічною загрозою, з якою стикається Європейський Союз, і протидія цій загрозі має бути першочерговою стратегічною метою ЄС. Президент Росії Володимир Путін неодноразово ставив під сумнів існування України як незалежної суверенної держави, а це означає, що дуже малоймовірно, що угода про припинення вогню завадить Росії відновити свою агресію проти України в майбутньому.
Існують побоювання, що Росія може також застосувати насильство проти країн Балтії, і вона погрожувала застосувати ядерну силу проти країн НАТО, які підтримують Україну. У відповідь ЄС неодноразово заявляв, що Україна повинна повернути собі захоплені Росією території та бути інтегрованою в союз. Однак не очевидно, що всі країни-члени ЄС повністю підтримують цю ідею, а також, що для досягнення цієї мети було мобілізовано достатньо ресурсів.
Реакція ЄС на російське вторгнення 2022 року була вражаюче згуртованою та рішучою, а рішення про початок переговорів про членство з Україною та Молдовою стало рішенням, яке має глибокі трансформаційні наслідки для європейського порядку. Союз вжив заходів, щоб покарати Росію за порушення норм міжнародної безпеки щодо незастосування сили та підтримати Україну.
3 травня 2024 року
ОЕСР очікує на пришвидшення темпів зростання світової економіки
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) покращила прогноз світового економічного зростання на 2024 рік: очікується, що світовий ВВП цьогоріч зросте на 3,1% – у попередньому прогнозі у лютому йшлося про зростання на 2,9%. Про це пише DW.
Зокрема, ОЕСР прогнозує, що економіка США зросте на 2,6% цьогоріч – попередні прогнози становили 2,1%.
Також організація покращила прогноз для Китаю, очікуючи зростання на 4,9% (4,7% зростання очікувалось у попередньому прогнозі).
Водночас ОЕСР попередила, що «висока геополітична напруженість, особливо на Близькому Сході, може порушити енергетичні та фінансові ринки, спричинивши сплеск інфляції та сповільнення зростання».
«Політичні дії мають забезпечити макроекономічну стабільність і покращити середньострокові перспективи зростання. Монетарна політика повинна залишатися зваженою, щоб мати можливість знижувати процентні ставки в міру зниження інфляції», – заявив генсек ОЕСР Матіас Корманн.
Також очікується, що економіка Німеччини цьогоріч зросте лише на 0,2%, а ЄС – на 0,7%. Економіка Франції, як прогнозується, зросте цьогоріч на 0,7%.
За матеріалами сайту minprom.ua
1 травня 2024 року
ВВП у єврозоні та Євросоюзі зріс на 0,3%
Сезонно скоригований ВВП єврозони та Євросоюзу за підсумками січня-березня 2024 року зріс на 0,3% у порівнянні з попереднім кварталом. У четвертому кварталі 2023-го економіка єврозони впала на 0,1% кв./кв., а ЄС – залишилась стабільною. Про це свідчать попередні дані Євростату.
У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року ВВП зріс на 0,4% в єврозоні та на 0,5% в ЄС. Аналітики у середньому прогнозували, що ВВП єврозони та ЄС за підсумками першого кварталу зросте на 0,1% кв./кв., та 0,2% р./р.
Зростання економіки єврозони в поквартальному вираженні було максимальним із третього кварталу 2022 року.
ВВП Німеччини за січень-березень зріс на 0,2% кв./кв. та знизився на 0,2% р./р. Франції – зріс на 0,2% кв./кв. та на 1,1% р./р., Італії – зріс на 0,3% кв./кв. та 0,6% р./р. Економіка Іспанії зросла на 0,7% кв./кв. та 2,4% р./р.
За матеріалами сайту minprom.ua
30 квітня 2024 року
Найвищий рівень безробіття в Євросоюзі – в Іспанії, найнижчий – у Чехії
Згідно з дослідженням Німецького економічного інституту (IW), цього року у країні кількість безробітних зросте до 2,8 млн осіб. Очікується, що у 2024 році рівень безробіття підвищиться до 6%, що є найвищим рівнем із 2015 року. Однак ця цифра набагато нижча від піку 2005 року, коли майже 4,9 млн осіб були безробітними.
«Минулого року ринок праці був досить стабільним, незважаючи на рецесію. Але цього року ми сильніше відчуваємо наслідки економічної кризи. Кількість нових зареєстрованих вакансій у березні впала до найнижчого рівня за п'ять років. Плани компаній з працевлаштування не вказують на якесь зростання до кінця року», – сказав експерт із ринку праці IW Хольгер Шефер.
У лютому 2024 р. близько 6% громадян ЄС були зареєстровані як безробітні, тобто близько 13,2 млн. осіб. Найбільша нестача робочих місць спостерігалася в Іспанії (11,5%) та Греції (11,0%). Для порівняння, рівень безробіття був низьким лише у Чехії (2,6%), Польщі (2,9%) та Словенії (3,1%).
Звіт про безробіття в Іспанії Національного інституту статистики (INE) за перший квартал 2024 року показав, що безробіття в країні зросло з 11,80% до 12,29%, що перевищило прогнози аналітиків. Такі високі цифри зумовлені тим, що в Іспанії, як і раніше, велика кількість тимчасових трудових договорів через величезний сектор туризму та гостинності, а також хронічно низьку продуктивність праці.
У Франції нинішній рівень безробіття 7,5% близький до 40-річного мінімуму. Після десятиліть стабільно високого рівня безробіття президент Макрон пообіцяв скоротити безробіття до 5% до кінця свого п'ятирічного терміну 2027 року.
Уряд Франції прагне скоротити період, протягом якого люди можуть претендувати на допомогу безробітним, щоб люди виходили на роботу. Ціль також полягає в тому, щоб підняти рівень зайнятості у Франції, який становить 68,5%. Це нижче, ніж у багатьох інших країнах ЄС.
За матеріалами сайту reuters.com
18 квітня 2024 року
Промвиробництво в ЄС скоротилося на 5,4%
Промислове виробництво в єврозоні та Євросоюзі, з поправкою на сезонні зміни, в лютому 2024 року зросло на 0,8% та 0,7% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з лютим 2023-го промвиробництво в єврозоні та ЄС впало на 6,4% та 5,4% відповідно. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у лютому був зафіксований в Ірландії (+3,8%), Угорщині (+3,5%) та Словенії (+3,3%). Найбільше зниження спостерігалось в Хорватії (-4,6%), Литві (-3%), а також в Бельгії (-2,7%).
У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у лютому 2024 року найбільше зросло в Іспанії (+3,5%), Словенії (+2,8%) та Данії (+2,7%). При цьому, Ірландія (-36%), Бельгії (-12,7%) і Болгарія (-8,4%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з січнем 2023-го.
16 квітня 2024 року
Соціальна Європа потребує нового поняття «працівник»
Різниця між найманими та самозайнятими працівниками стає непослідовною та застарілою.
Через чверть століття після того, як Ален Супіо виступив за всебічне розширення трудових і соціальних прав «поза межами зайнятості», режими трудового права в Європі залишаються фундаментально закріпленими «бінарним поділом» між зайнятістю та самозайнятістю. Загалом, ті, хто працює за трудовими договорами на конкретного роботодавця, продовжують користуватися низкою трудових прав (часто підкріплених директивами Європейського Союзу), тоді як ті, хто працює як підрядники за договорами про надання послуг, користуються незначним захистом, якщо взагалі користуються таким захистом.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
15 квітня 2024 року
Починаючи з лютого 2024 року 45 німецьких компаній працюють не п'ять днів, а чотири дні протягом шести місяців – і все це за збереження повної оплати праці та збереження 100% ефективності. Одним із ініціаторів експерименту є організація 4 Day Week Global, яка вже реалізувала подібні проекти у США, Канаді та Великій Британії. Результати скрізь були однакові. Співробітники показали велику продуктивність та задоволеність своїми обов'язками.
«Результати дослідження, яке щойно розпочалося в Німеччині, можуть стати ще одним будівельним блоком, який сприятиме зміні правил. Майже вся Європа повільно прямує до скорочення робочого часу», - коментує експерт з мовних та міжкультурних навичок Сільвія Джонсон.
Експерименти 4 Day Week Global не є винятком. Наприклад, Microsoft протестувала чотириденний робочий тиждень у своїх японських офісах. Продуктивність праці працівників зросла на 40 відсотків.
Згідно з дослідженням, проведеним Кембриджським університетом та Бостонським коледжем у кількох десятках британських компаній, скорочення кількості робочих годин на 20 відсотків призвело майже до 40 відсотків збільшення продуктивності. Крім того, працівники помітили значне зниження рівня стресу.
Як зазначають експерти, скорочення робочого часу поступово стає новим стандартом, що регулюється законодавством у Європі. У січні Іспанія оголосила про введення 38,5-годинного робочого тижня, який до 2025 року планується скоротити ще на годину. Уряд Іспанії вказує на бажання зберегти баланс між роботою та особистим життям як одну з причин таких змін.
За матеріалами сайту biznes.wprost.pl
11 квітня 2024 року
В країнах Євросоюзу значний дефіцит кваліфікованих працівників
Нестача кваліфікованих кадрів стає серйозною проблемою для роботодавців по всій Європі, про що свідчать різноманітні дослідження.
За даними Євростату, у 2023 році 54% малих та середніх підприємств (МСП) у ЄС повідомили, що зіткнулися з труднощами під час пошуку співробітників із потрібними навичками.
У 2023 році близько 75% роботодавців у 21 європейській країні не змогли знайти працівників із необхідними навичками: від 59% у Фінляндії до 82% у Німеччині та Греції. З 2018 року цей показник зріс на 33% і немає жодних ознак уповільнення попиту на кваліфіковану робочу силу найближчим часом.
4 квітня 2024 року
Європа: в якій країні найдовший робочий тиждень?
Середній показник ЄС становить 37,5 годин, а середній світовий показник – 34,2 години. За даними Євростату поляки працюють 40,5 години на тиждень, це найтриваліший робочий час у Євросоюзі після греків.
У 2022 році середня тривалість робочого тижня для людей віком 20–64 років у ЄС становила 37,5 години. Тим часом, середній світовий показник за даними Міжнародного валютного фонду становить 34,2 години. Три роки тому поляки працювали в середньому 1848 годин на рік, тобто більше за інших у Європейському Союзі. Для порівняння: німці за той же період провели на роботі 1574 години.
Найдовший робочий тиждень серед країн ЄС зафіксовано у Греції – 41 годину, у Польщі – 40,5 у Румунії та Болгарії – 40,2 години. У свою чергу, найменше годин на тиждень працюють працівники в Нідерландах – 33,2, у Німеччині – 35,3 та в Данії – 35,4 години.
Найбільша у світі пілотна програма 4-денного робочого тижня пройшла у Великій Британії. У ній взяли участь 60 компаній та 3 тис. співробітників. В результаті 92% роботодавців заявили, що продовжать експеримент, а 30% вирішили назавжди запровадити скорочений робочий тиждень. 71% співробітників заявили, що вони стали менше втомлюватися і покращили фізичне здоров'я та благополуччя. Також було зафіксовано скорочення лікарняних днів на 65% і на 57% зменшилася кількість працівників, які вирішили змінити робоче місце. За даними компаній у період такого пілотного проекту, їхній прибуток збільшився на 1.4%. Аналогічні результати були отримані у дослідженнях у США та Південній Африці, в яких учасники працювали менше годин за ту саму оплату.
Нещодавно опублікований «Барометр польського ринку праці» Кадрової служби показує, що 28% респондентів хотіли б запровадження 4-денного робочого тижня, а кожен 10-й роботодавець планує запровадити таку систему. На думку польських дослідників, можлива модель, за якої підприємці домагаються вищих прибутків при скороченні робочого часу працівників та без скорочення їхніх зарплат. Проте Польський інститут економіки у нещодавньому дослідженні скорочення робочого часу повідомив, що 51% компанії вважають, що перехід на 4-денний робочий тиждень неможливий через специфіку їхньої галузі.
За матеріалами сайту pap.pl
