13 грудня 2024 року

ЄЦБ погіршив прогноз зростання ВВП єврозони у 2024 році

Європейський центробанк (ЄЦБ) погіршив прогноз зростання ВВП єврозони у 2024 році до 0,7% з 0,8%, що очікувалися у вересні. Про це йдеться в повідомленні інституції.

Очікування зростання економіки єврозони наступного року були переглянуті до 1,1% з 1,3%, у 2026 році – до 1,4% з 1,5%.

Як зазначається, ЄЦБ очікує повільнішого відновлення економіки, ніж у вересневих прогнозах. Хоча зростання прискорилося в третьому кварталі поточного року, дані вказують на його уповільнення в поточному кварталі.

«Прогнозоване відновлення ґрунтується переважно на зростанні реальних доходів населення, що має дозволити домогосподарствам споживати більше, а компаніям – збільшити інвестиції. З часом поступове послаблення впливу обмежувальної монетарної політики має сприяти зростанню внутрішнього попиту», – зазначає регулятор.

Нагадаємо, що 12 грудня ЄЦБ вчетверте за рік знизив усі три основні відсоткові ставки. Регулятор прогнозує, що загальна інфляція в середньому становитиме 2,4% у 2024 році, 2,1% – у 2025-му, 1,9% – у 2026-му та 2,1% у 2027 році, коли почне діяти розширена система торгівлі квотами на викиди в ЄС.

Як повідомлялося, інфляція в єврозоні у листопаді 2024 року зросла на 2,3% у порівнянні з аналогічним місяцем 2023 року. Таким чином, показник прискорив темпи росту порівняно з жовтнем, коли він становив +2% р./р.

За матеріалами сайту gmk.center

9 грудня 2024 року

Токійський уряд запроваджує 4-денний робочий тиждень для держслужбовців

Токійська міська адміністрація повідомляє, що новий графік, який стартує у квітні наступного року, надасть працівникам три вихідних дні на тиждень. Окрім того, у батьків, діти яких навчаються у 1-му по 3-му класі початкової школи, буде можливість раніше закінчувати робочий день за умови пропорціонального зменшення зарплати.

«Ми переглянемо робочі підходи, забезпечуючи гнучкість, аби ніхто не мав відмовлятися від кар'єри через життєві події, такі як народження дитини чи догляд за нею», — заявила губернаторка Токіо Юріко Коїке під час презентації плану.

«Зараз настав час для Токіо стати лідером у захисті й підвищенні рівня життя та добробуту та економіки наших людей у ці складні для країни часи», — додала вона.

5 грудня 2024 року

Португалія підвищує пенсійний вік з 1 січня 2025 року

Відповідно до рішення уряду Португалії, з 1 січня 2025 року офіційний пенсійний вік буде підвищено до 66 років і 7 місяців, що на 3 місяці більше порівняно з 2024 роком. Це один із етапів удосконалення пенсійної системи.

У заяві уряду зазначено, що в майбутньому пенсійний вік буде підвищено ще більше. Згідно з попередніми прогнозами, розробленими спільно з Національним інститутом статистики, у 2026 році пенсійний вік може скласти 66 років і 9 місяців. Ці прогнози базуються, зокрема, на даних про зростання тривалості життя португальців.

Питання пенсійного віку та зміни демографії аналізуються в усіх країнах Європейського Союзу. У 2023 році експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я спрогнозували, що в 2024 році кількість європейців віком від 65 років перевищить кількість людей до 15 років. За прогнозами економістів, до 2050 року на кожного пенсіонера в ЄС припадатиме менше двох працюючих громадян.

2 грудня 2024 року

Без негайних заходів підтримки сталеливарній галузі ЄС загрожує занепад

Європейська сталеливарна промисловість зіткнеться з незворотним занепадом, якщо ЄС і його країни-члени не розпочнуть вживати негайних заходів для підтримки галузі в процесі забезпечення зеленого переходу. Про це йдеться у заяві Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER).

Зазначається, що попри неодноразові звернення галузевиків, керівництво ЄС та уряди країн-членів досі не впроваджують програм для збереження виробництва та залучення зелених інвестицій. При цьому реалізація надійного європейського плану дій щодо сталі в межах Європейської угоди з чистої промисловості не може чекати: без нього звичні виробничо-збутові ланцюги по всій Європі просто зникнуть.

«Деіндустріалізація Європи прискорюється, сталеливарна та автомобільна промисловості, відновлювана енергетика та виробництво акумуляторів опинилися на межі катастрофи. Без негайних дій виробнича база Європи буде зруйнована. Ми закликаємо нову Європейську комісію та уряди країн ЄС зупинити цей процес і якнайшвидше вжити заходів щодо торгівлі, CBAM, енергетики та збереження брухту в Європі», – наголосив Аксель Еггерт, генеральний директор EUROFER. 

За матеріалами сайту uaprom.info

21 листопада 2024 року

Держави-члени ЄС не виконують директиву про мінімальну заробітну плату

Понад 20 мільйонів людей повинні отримати підвищення заробітної плати, якщо держави-члени ЄС належним чином впровадять Директиву, встановивши мінімальну заробітну плату на рівні прожиткового мінімуму, а також збільшивши кількість працівників, охоплених колективними договорами про заробітну плату.

Поріг «подвійної гідності» – 60% медіанної заробітної плати та 50% середньої заробітної плати, який міститься в Директиві, вже має позитивний вплив на встановлення мінімальної заробітної плати в багатьох державах-членах, згідно з дослідженням Європейського інституту профспілок.

Але інформація, надана членськими організаціями Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) в рамках кампанії «Підвищення заробітної плати», свідчить про те, що більшість країн ЄС не встигли до 15 листопада – крайнього терміну транспозиції. У той час, коли зростає невдоволення зниженням реальних доходів, виконання цього законодавства є першим серйозним випробуванням для нової Європейської комісії.

18 листопада 2024 року

Єврокомісія погіршила прогноз зростання ВВП єврозони на 2025 рік

Економіка єврозони наступного року зростатиме слабше, ніж прогнозувалося раніше, – на 1,3%. Про це йдеться в документі Європейської Комісії, передає ЕП.

Очікується, що економіка єврозони зросте лише на 0,8% у 2024 році (прогноз залишися незмінним), водночас у 2025 році – зросте на 1,3% (очікувалось зростання на 1,4%), 2026 року – на 1,6%.

У Єврокомісії прогнозують, що загальна інфляція в єврозоні знизиться більш ніж удвічі у 2024 році: з 5,4% у 2023 році до 2,4%, а потім почне знижуватися поступово – до 2,1% у 2025 році та 1,9% у 2026 році.

Дефіцит бюджету Європейського Союзу в 2024 році скоротиться приблизно на 0,4 п.п. – до 3,1% ВВП – коштом непередбачених доходів та зусиль щодо фіскальної консолідації.

15 листопада 2024 року

Промислове виробництво в ЄС у вересні скоротилось на 2% м./м.

У вересні поточного року промислове виробництво в ЄС з поправкою на сезонні зміни знизилось на 2% у порівнянні із серпнем. У єврозоні показник також впав на 2% м./м. Про це свідчать попередні дані Євростату.

У порівнянні з вереснем 2023 року промвиробництво в єврозоні знизилось на 2,8%, у ЄС – на 2,4%.

Серед держав-членів ЄС найбільше місячне зниження у вересні спостерігалось в Ірландії (-10,7%), Данії (-5%) і Нідерландах (-2,9%). Найбільше зростання зафіксоване в Хорватії (+5,8%), Португалії (+2,7%), і Словенії (+1,6%).

У річному обчисленні промислове виробництво у вересні поточного року найбільше впало в Ірландії (-7,3%), Люксембурзі (-6,3%) та Угорщині (-5,3%). Найбільший приріст спостерігався в Данії (+7,8%), Бельгії (+6,0%) і Литві (+3,5%).

14 листопада 2024 року

Польща: майже всі бажаючі працевлаштовані. І це - проблема

У Польщі найнижчий в ЄС показник частки людей, які бажають працювати, але не мають можливості її знайти – 4,8%. За нею слідують Мальта (5,2%) та Угорщина (6%). Найвищі показники зафіксовані в Іспанії (20,2%), Італії (17,7%) та Швеції (16,4%), а середня величина в ЄС становить 12%.

Ці цифри свідчать, що польська економіка майже повністю використовує наявні трудові ресурси. Водночас інші країни, особливо у Південній Європі, більше страждають від безробіття та неповної зайнятості, що часто є довгостроковим наслідком фінансової кризи 2007-2008 років.

Однак польські аналітики вважають, що низький рівень нестачі робочої сили (показник незадоволеного попиту на робочу силу) у майбутньому позначиться на економіці негативно.

Невеликий «резерв» із тих місцевих, хто міг би влаштуватися на роботу, може виявитися недостатнім для покриття майбутніх потреб.

4 листопада 2024 року

4-денний робочий тиждень у Ісландії: як зміни вплинули на економіку та громадян

Скорочений робочий тиждень у Ісландії позитивно вплинув на громадян та в цілому на економіку країни. Про це йдеться в дослідженні Інституту соціальних наук Ісландії.

У період між 2020 і 2022 роками 51% працівників Ісландії прийняли пропозицію працювати чотири дні на тиждень без зміни заробітної плати. Наразі все більше громадян країни переходять на скорочений робочий тиждень.

За даними досліджень, 78% працівників в країні задоволені своїм нинішнім робочим часом.

Зокрема, у державному секторі 81% державних і 82% муніципальних працівників задоволені своїм робочим часом, тоді як у приватному секторі рівень задоволеності трохи нижчий – 77%. На підприємствах з більшою часткою жінок серед працівників відсоток тих, хто висловив більшу задоволеність, був набагато вищим – 70%, порівняно з 54% на підприємствах, де переважають чоловіки.

Згідно з опитуваннями, 97% працівників вважають, що скорочення робочого часу полегшило баланс між роботою та особистим життям або принаймні залишило його таким самим.

За даними CNN, скорочений робочий тиждень не лише позитивно вплинув на працівників, а й в цілому на економіку країну. За підсумками 2023 року ВВП Ісландії зріс на 5%. За цей же період часу також впав рівень безробіття, який і так був одним із найнижчих серед країн Європи.

За матеріалами сайту inforesist.org

31 жовтня 2024 року

ВВП Євросоюзу за підсумками ІІІ кварталу збільшився на 0,3% кв./кв.

Сезонно скоригований ВВП Євросоюзу за підсумками III кварталу 2024 року зріс на 0,3% у порівнянні з попереднім кварталом, йдеться в пресрелізі Eurostat.

У порівнянні з липнем-вереснем 2023 року ВВП ЄС зріс на 0,9%. Водночас економіка єврозони за цей період підвищилась на 0,4% кв./кв. й 0,9% р./р.

Серед держав-членів ЄС найвищий квартальний приріст ВВП показала Ірландія (+2%), Литва (+1,1%) та Іспанія (+0,8%). Найбільше зниження зафіксовано в Угорщині (-0,7%), Латвії (-0,4%) і Швеції (-0,1%).

В річному порівнянні найшвидшими темпами впала економіка Латвії – на 1,4%, Угорщини – на 0,7% та Німеччини й Ірландії – по 0,2%. Водночас найбільше зростання відзначено в Іспанії – на 3,4%, Литві – на 2,3% та Португалії – на 1,9%.