14 лютого 2025 року
Профспілки Німеччини: 2025 рік буде роком боротьби
У 2025 році Німеччина зіткнеться з численними трудовими суперечками, оскільки соціальний діалог між роботодавцями і працівниками, який історично вважався опорою економічного успіху країни, зазнає руйнування внаслідок економічної кризи, жорстокої конкуренції та ослаблення державного контролю.
Представники профспілок, які представляють інтереси трудових колективів промислових гігантів Bosch, Thyssenkrupp, ZF Friedrichshafen і Volkswagen (загалом об’єднують понад півмільйона трударів), зазначають, що компанії рішуче налаштовані скорочувати робочі місця, закривати заводи та переміщати потужності за кордон. З їхнього боку мають місце порушення діючих колективних угод, відмови вести переговори щодо їх перезаключення.
Читати повністю
12 лютого 2025 року
Металургійна галузь ЄС втрачає позиції на глобальному ринку
Незначне відновлення показників у 2024 році не стало початком відродження металургійного сектору Європи: потужності ключових країн-виробників залишаються недозавантаженими, що свідчить про збереження структурних проблем.
Директор аналітичного порталу GMK Center Станіслав Зінченко зазначає: «Зараз Брюссель стоїть перед дуже суттєвим викликом: розгорнути економічну політику до традиційного індустріального напрямку з підтримкою нових технологій (те, що робить зараз президент США Дональд Трамп) чи жити минулим і нічого не робити, дивлячись на те, як виробничі потужності закриваються та релокуються до інших країн. На жаль, все виглядає так, що 152 млн тонн виробництва сталі у 2021 році назавжди залишаться у минулому. Жодні торговельні бар’єри не підтримають локальне виробництво сталі без принципової зміни економічної політики та підходів до управління економікою. Сервісна економіка не може існувати без реального виробничого сектору! Оновлення і розбудова житлової, транспортної та енергетичної інфраструктури ЄС не може здійснюватися за рахунок імпортованої сталі. Хоча в Брюсселі можуть думати по-іншому…».
6 лютого 2025 року
У Німеччині знов страйкують працівники пошти
Німецькі листоноші та інші співробітники Deutsche Post оголосили черговий одноденний страйк. Такий формат протестів був обраний для серії виступів, організованих профспілкою Verdi через неможливість прийти до консенсусу в процесі колективних переговорів. Через одноденні паузи в роботі персоналу поки що не було випадків зупинки поштового зв'язку в Німеччині, але доставка деяких посилок і листів значною мірою затримується.
У консультаціях зі стороною роботодавців Verdi вимагає підвищення зарплати на 7%, а також трьох додаткових вихідних для всіх представників трудових колективів всіх підрозділів Deutsche Post, посилаючись на зростання вартості життя і необхідність відновитися після збільшення робочого навантаження. Ще одна вимога профспілки стосується тільки її членів – їм має бути надано додаткову відпустку.
У Deutsche Post такі запити називають економічно нездійсненними, зважаючи на складні економічні умови, довготривале зниження обсягів пересилання листів та необхідність робити значні інвестиції в нові системи.
Колективні переговори продовжаться на наступному тижні.
За матеріалами сайту dw.com
5 лютого 2025 року
Мінімальні зарплати в ЄС: найвищі та найнижчі
Цьогоріч, через «замороження» соціальних стандартів, зафіксоване у держбюджеті, мінімальна заробітна плата в Україні залишилася на незмінному рівні – 8000 грн (185 євро на місяць). Це означає, що і так значуще відставання від європейських країн за цим показником тільки зросте.
За даними Євростату, у січні 2025 року розмір мінімалки на теренах ЄС коливався від 551 до 2638 євро на місяць. Найвищий рівень був зафіксований у Люксембурзі (2638 євро), Ірландії (2282 євро) і Нідерландах (2193 євро). Найнижчий – в Болгарії (551 євро), Угорщині (707 євро) та Латвії (740 євро). Польща, яку так «полюбляють» українські заробітчани, із результатом 1091 євро посіла 9 місце в рейтингу.
Стосовно купівельної спроможності зарплат: перші місця – за Німеччиною, Люксембургом та Нідерландами. Польща – на 7 місці. У кінці списку опинилися Естонія, Латвія та Болгарія.
За матеріалами сайту news.finance.ua
3 лютого 2025 року
У Великобританії 200 компаній перейшли на чотириденний робочий тиждень
Дві сотні британських компаній технологічного, маркетингового та благодійного секторів, які загалом забезпечують зайнятість понад 5000 осіб, перейшли на чотириденний робочий тиждень.
Як зазначають у їхньому керівництві, реалізація цього рішення не передбачає зниження заробітних плат співробітників. Воно покликане стимулювати лояльність працівників до роботодавців і допомогти компаніям легше залучати та утримувати кваліфікований персонал. Адже, як свідчать результати дослідження Університету Мюнстера (Німеччина), скорочення робочого часу дозволяє людям підтримувати більш здоровий баланс між трудовим та особистим життям, і в підсумку сприяє підвищенню продуктивності роботи.
29 січня 2025 року
Британські промисловці вказують на проблеми урядової політики декарбонізації
Промисловці Великобританії вказали на ризики та вплив урядової політики декарбонізації на енергоємні сектори у відкритому листі до міністра з питань бізнесу і торгівлі Сари Джонс. Серед підписантів документу – галузева асоціація UK Steel, Профспілка працівників металургійної промисловості GMB Union, представники скляної, хімічної, нафтопереробної та інших галузей.
Як зазначається у заяві, британські енергоємні сектори підтримують амбіції уряду щодо прискорення економічного зростання та досягнення цілі нульового рівня викидів, однак їх здатність втілювати «зелену» стратегію на практиці стримується високими витратами на електроенергію, невизначеністю політики та ризиком витоку вуглецю, що часто робить місцеві інвестиції неконкурентоспроможними.
З огляду на це, автори відкритого листа пропонують низку заходів, які уряд може впровадити для розв’язання наявних проблем.
24 січня 2025 року
Про це на Всесвітньому економічному форумі в Давосі зазначила головний економіст компанії ADP Нела Річардсон.
Було опитано 38 тисяч працівників в 34 країнах світу.
«Навіть найкваліфікованіші наші працівники не відчувають себе підготовленими до кар'єрного росту в найближчі три роки. Це висновок, над яким варто замислитися», — додала Річардсон.
Крім того, вона додала, що лише 17% впевнені, що їхні роботодавці інвестують у розвиток навичок, необхідних для їхнього кар'єрного зростання.
«Працівник в середньому отримує підвищення заробітної плати на 37%, переходячи з одного рівня підготовки навичок на наступний. Для чоловіків зростання заробітної плати становить 44%. Але для жінок — лише 30%», — зазначила Річардсон.
Раніше Нела Річардсон зазначала, що 39% основних навичок працівників зміняться до 2030 року. Вона додала, що на це вплинула не лише пандемія, а й технології та інших мета-тренди, які формують новий спосіб роботи у світі.
За матеріалами сайту zn.ua
24 січня 2025 року
Ринок праці змінюється: які професії будуть популярними через п’ять років
Відповідно до дослідження Future of Jobs Report 2025, у 2025–2030 роках ринок праці визначатимуть такі чинники: збільшення цифровізації; зростання вартості життя; адаптація до змін клімату; геополітична напруженість.
Найшвидше в цей період зростатиме попит на вакансії, пов’язані з технологіями, зокрема фінтех-інженерів, ШІ-спеціалістів та експертів машинного навчання. Хоча також будуть популярними: викладачі вищих і середніх навчальних закладів; працівники сільського господарства; водії доставки; будівельники; продавці; працівники харчової промисловості; медсестри; соціальні працівники; доглядальники.
39% навичок, що нині є потрібними для працівників, за найближчі п’ять років трансформуються. До скорочень слід готуватися представникам таких професій: касири; квиткові контролери; адміністративні асистенти; секретарі; працівники поштових служб; банківські касири; працівники, що займаються введенням даних.
Також є навички, які стануть ключовими в майбутньому. Це зокрема вміння працювати з мережами, знання з кібербезпеки, управління навколишнім середовищем.
За матеріалами сайту zn.ua
22 січня 2025 року
«Збагачення мільярдерів не має меж, тоді як у боротьбі з бідністю майже немає прогресу»
Як підрахувала організація Oxfam на початку Всесвітнього економічного форуму в Давосі, торік у світі з’явилися 204 нових мільярдери. Загальні статки супербагатіїв зросли з 13 трильйонів доларів США до 15 трильйонів доларів у 2024 році. У той же час 733 мільйони людей страждають від нестачі їжі — на 152 мільйони більше, ніж у 2019 році.
Згідно з дослідженням Oxfam «Takers not Makers», у світі зараз нараховується 2 769 мільярдерів. Їхні статки в 2024 році зростали утричі швидше, ніж у попередньому році. У середньому багатство десяти найбагатших мільярдерів збільшувалося на 100 мільйонів доларів на день. Водночас кількість людей, які живуть за межею бідності Світового банку в 6,85 долара на день, залишається незмінною з 1990 року і складає майже 3,6 мільярда осіб.
За словами виконавчої директорки Oxfam у Німеччині Серап Алтинісік, нерівність створює серйозні ризики для демократії, оскільки багатство й політична влада тісно пов’язані. Вона попереджає, що супербагаті активно підтримують системи, які сприяють їхньому подальшому збагаченню.
Серап Алтинісік підсумувала: «Збагачення мільярдерів не має меж, тоді як у боротьбі з бідністю майже немає прогресу».
17 січня 2025 року
Промислове виробництво в ЄС в листопаді зросло на 0,1% м./м.
В листопаді 2024 року промислове виробництво в ЄС з поправкою на сезонні зміни зросло на 0,1% у порівнянні із жовтнем. У єврозоні показник зріс на 0,2% м./м. Про це свідчать попередні дані Євростату.
У порівнянні з листопадом 2023 року промвиробництво в єврозоні знизилось на 1,9%, у ЄС – на 1,7%.
Серед держав-членів ЄС найбільше місячне зростання зафіксовано в Бельгії (+8,7%), Мальті (+7,1%) і Литві (+4,3%). Найбільше зниження спостерігалося в Ірландії (-5,8%), Люксембурзі (-3,9%) і Португалії (-3,4%).
У річному обчисленні промислове виробництво в листопаді 2024 року найбільше впало в Хорватії (-6,6%), Ірландії (-5,6%) та Австрії (-5,0%). Найбільший приріст спостерігався на Мальті (+13,5%), Бельгії (+8,7%) і Греції (+4,8%).
