20 жовтня 2025 року

Греція: 13-годинний робочий день стає законним

Греція стала першою країною Європейського союзу, яка законодавчо ввела 13-годинний робочий день. Парламент Афін схвалив цей захід, запропонований урядом Кіріакоса Міцотакіса, незважаючи на вуличні протести, два загальні страйки та різку критику з боку опозиції та профспілок.

Закон, поданий міністром праці Нікі Керамеусом, дозволяє роботодавцям приватного сектора продовжувати робочий день до 13 годин, але не більше 37 днів на рік. Протягом цих періодів працівники отримуватимуть 40% надбавки до заробітної плати. Уряд захищає цей захід як крок до більшої гнучкості ринку праці. За словами Керамеуса, «говорити про 13-годинний робочий день помилково», оскільки, як він повторив у парламенті, «це можливість, а не обов’язок. Ніхто не може бути змушений працювати більше проти своєї волі». Іншими словами, працівники зможуть відмовитися від роботи довше без жодних наслідків.

Грецький уряд вважає, що цей захід відкриває нові можливості для тих, хто прагне заробляти більше, легалізуючи вже поширену неформальну зайнятість. Як пояснює Палаццо Максимос, закон дозволяє «впорядкувати додаткову роботу в одного й того ж роботодавця», запобігаючи подвійній зайнятості або незадекларованій роботі.

Грецькі профспілки вважають реформу небезпечним відкатом від прав трудящих.

17 жовтня 2025 року

Німеччина дозволить пенсіонерам працювати без сплати податків до 2000 євро на місяць

Кабінет міністрів Німеччини схвалив законопроєкт, який дозволяє пенсіонерам отримувати до 2000 євро на місяць без оподаткування. Мета ініціативи — подолати нестачу робочої сили в найбільшій економіці Європи.

За оцінками агентства Reuters, через нововведення бюджет щороку втратить близько 890 млн євро у період із 2026 по 2030 роки.

Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ, до 2030 року кількість працездатного населення зменшиться на 6,3 млн осіб порівняно з 2010-м, що може призвести до зниження ВВП на душу населення.

«Компанії вже відчувають гострий дефіцит кадрів, а демографічні тенденції лише посилюють проблему», — наголосила міністр економіки Катаріна Райхе.

Очікується, що близько 168 тис. німців віком понад 65 років продовжать працювати, насамперед у галузях із найбільшим кадровим дефіцитом — машинобудуванні, транспорті, охороні здоров’я та державному секторі.

Закон набуде чинності 1 січня 2026 року. Він також скасовує заборону на повернення пенсіонерів на колишні робочі місця та передбачає податкові пільги для тих, хто вирішить працювати довше.

Міністр праці Бербель Бас назвала ініціативу «простим, але дієвим стимулом»: «Ті, хто хоче залишатися активними, мають мати на це гідні умови».

За матеріалами сайту reuters.com

16 жовтня 2025 року

ЄС готує нову кліматичну ціль: промисловість просить гарантій підтримки

Лідери Євросоюзу планують домовитися про встановлення нової кліматичної мети на 2040 рік, проте вимагають, аби блок передбачив більшу підтримку для таких галузей, як металургія та автомобілебудування, для її досягнення.

Про це повідомляє Reuters із посиланням на проєкт висновків саміту ЄС, який відбудеться 23 жовтня.

Блок планував узгодити нові кліматичні цілі на 2040 та 2035 роки ще у вересні. Проте ряд країн, включаючи Німеччину, Францію та Польщу, вимагали, щоб лідери урядів спочатку обговорили мету на 2040-й на жовтневому саміті. Це відображало занепокоєння щодо вартості кліматичних заходів та тиск на збільшення витрат на оборону та відродження місцевої промисловості.

16 жовтня 2025 року

Промислове виробництво в ЄС у серпні скоротилося на 1% м./м.

У серпні 2025 року промислове виробництво в Європейському Союзі з поправкою на сезонні коливання знизилося на 1% у порівнянні з липнем. У країнах єврозони спад був глибшим і склав 1,2% м./м., свідчать попередні дані Євростату.

У річному обчисленні показник демонструє зростання. У серпні промислове виробництво в ЄС та єврозоні було на 1,1% вищим, ніж у серпні 2024 року.

Серед основних промислових груп у єврозоні серпневе зниження зафіксовано для капітальних товарів (обладнання, машини, транспортні засоби) – на 2,2% м./м., тривалих споживчих товарів (побутова техніка, меблі, автомобілі для домогосподарств) – на 1,6% м./м., енергії (виробництво електроенергії, газу, тепла, нафтопродуктів) – на 0,6%м./м., та проміжних товарів (напівфабрикати, хімікати, матеріали для подальшої обробки) – на 0,2% м./м.

У ЄС ситуація була схожою – найбільший спад спостерігався у виробництві капітальних товарів (-1,6% м./м.) і тривалих споживчих товарів (-1,1% м./м.), тоді як випуск проміжних товарів залишився стабільним.

Серед країн-членів ЄС найбільше місячне падіння зафіксоване в Німеччині (-5,2%), Греції (-4,5%) та Австрії (-3,1%). Найбільше зростання продемонстрували Ірландія (+9,8%), Люксембург (+4,8%) та Швеція (+3,6%).

У річному вимірі лідерами зростання стали Ірландія (+28,6%), Люксембург (+9,5%) та Швеція (+8,3%). Найбільше зниження показали Болгарія (-8,6%), Словаччина (-6,3%) та Данія (-5%).

За матеріалами сайту gmk.center

15 жовтня 2025 року

МВФ оновив прогноз зростання економік світу: до чого готуватися українцям

Міжнародний валютний фонд (МВФ) оновив свій прогноз світового економічного зростання. Очікується, що темпи зростання сповільняться з 3,3% у 2024 році до 3,2% у 2025 році та 3,1% у 2026 році.

Про це йдеться в огляді МВФ за жовтень 2025 року. Зазначається, що сповільнення зростання зумовлене впливом невизначеності та протекціонізму, хоча шок від запровадження мит з боку США виявився меншим, ніж очікувалося спочатку.

Для розвинених економік прогнозується середнє зростання близько 1,5% у 2025–2026 роках, при цьому економіка США сповільниться до 2%. Країни з перехідною економікою та країни, що розвиваються, збережуть помірне зростання - трохи більше 4%.

Що стосується України, то МВФ прогнозує сповільнення зростання ВВП цього року до 2% (після 2,9% у 2024 році), а вже наступного року економіка може зрости на 4,5%. Інфляція за прогнозом очікується на рівні 12,6% у 2025 році (проти минулорічного показника у 6,5%), а вже у 2026 році темпи зростання цін сповільняться до 7,6%.

14 жовтня 2025 року

Бельгія хоче покласти край «вічному безробіттю» за допомогою великої реформи системи соціального забезпечення

Федеральний уряд Бельгії готує одну із найбільших реформ системи соціального забезпечення за останні десятиліття. Мета - скоротити неефективні, на думку влади, витрати на допомогу з безробіття та хвороби.

У Бельгії безробітні можуть отримувати допомогу без обмеження за терміном, а частка працівників, що тривало хворіють, – найвища в Європі. За словами прем'єр-міністра Барта де Вевера, ці механізми дозволили надто багатьом назавжди залишити ринок праці, зберігаючи при цьому дохід за рахунок держави.

З 2026 р. нескінченні виплати по безробіттю будуть скасовані, а тривалі лікарняні підлягатимуть суворішим медичним перевіркам.

13 жовтня 2025 року

Криза надлишкових сталеливарних потужностей поглиблюється

Міністри та високопоставлені представники Глобального форуму з питань надлишкових сталеливарних потужностей (GFSEC) вперше зобов’язались усунути корінні причини та негативні наслідки проблеми за допомогою комплексної системи спільних дій. Про це йдеться у пресрелізі за підсумками заходу.

Вони доручили GFSEC розробити ключові елементи рамкової програми до червня 2026 року.

Очікується, що глобальні надлишкові сталеливарні потужності зростуть з 601 млн т у 2024 році до 721 млн т до 2027 року, досягнувши найвищого рівня за десятиліття.

Окрім рамкової програми, в межах GFSEC домовлено про наступні кроки:

• посилення діяльності з моніторингу неринкової політики та практики, а також фінансування проєктів у сталеливарному секторі,
• підвищення прозорості та обміну досвідом між членами GFSEC,
• посилення інформаційно-просвітницької роботи з країнами-виробниками сталі щодо приєднання до глобального форуму.

10 жовтня 2025 року

Німеччина запускає програму декарбонізації важкої промисловості на €6 млрд

У 2026 році уряд Німеччини запустить програму декарбонізації важкої промисловості CO2-Contracts for Difference (CFD). Про це повідомляє дослідницька компанія Enerdata.

Німецька ініціатива вартістю €6 млрд спрямована на енергоємні галузі промисловості, зокрема: 1) металургію; 2) скляну промисловість; 3) хімічну промисловість; 4) целюлозно-паперову промисловість; 5) цементну та вапняну промисловості; 6) керамічну та гіпсову промисловості.

В Enerdata зазначили, що програма складатиметься з субсидій для підприємств на покриття витрат щодо переходу до екологічніших методів виробництва за 15-річними контрактами. Контракти укладатимуть на конкурентних аукціонах, адже пріоритет матимуть німецькі проєкти з найменшим розміром субсидії на тонну викинутого CO2.

За словами експертів, компанії зможуть самі вирішувати, як вони хочуть організувати свої виробничі процеси. Наприклад, інвестувати в електроенергію, низьковуглецевий водень або біомасу тощо.

Але вибрані підприємцями проєкти повинні досягти обов’язкових етапів скорочення викидів на 60% від 3 року і 90% в останній рік терміну дії 15-річних контрактів.

За матеріалами сайту minprom.ua

8 жовтня 2025 року

Міжнародний суд ООН розпочав слухання щодо права на страйк

Міжнародний суд ООН у Гаазі розпочав слухання у справі, яка має визначити, чи захищене право на страйк міжнародним правом. Це вперше найвищому суду світу доручено оцінити баланс між правами працівників і інтересами роботодавців.

Справу ініціювала у 2023 році Міжнародна організація праці (МОП), звернувшись до Суду з проханням дати консультативне висновок, чи охоплює Конвенція №87 про свободу асоціацій (1948 року) право на страйк. Документ, ухвалений після Другої світової війни, гарантує свободу створення профспілок, однак прямо не згадує страйки, що викликає багаторічні суперечки між сторонами соціального діалогу.

Протягом триденного розгляду виступлять представники 21 країни та міжнародних організацій, а до Суду вже подано 31 письмову заяву. Консультативне рішення очікується найближчими місяцями. Хоч воно не матиме обов’язкової сили, його висновки можуть суттєво вплинути на міжнародне трудове право.

25 вересня 2025 року

Приховане безробіття в Європі: які країни зазнають найбільшого дефіциту робочої сили?

Офіційна статистика з безробіття охоплює лише частину людей, які не мають постійної зайнятості. У багатьох країнах Європи трудовий потенціал використовується не повною мірою.

За даними Euronews, протягом останніх 30 років у країнах ЄС з'явилося близько 30 мільйонів нових робочих місць, притому, що з 2009 року чисельність працездатного населення скоротилася майже на 10 млн осіб.

Згідно з Євростатом, у II кварталі 2025 року в країнах Євросоюзу було зареєстровано 13,3 млн безробітних у віці від 15 до 74 років. Проте з урахуванням так званого «прихованого безробіття» реальна кількість людей, які не залучені до трудової діяльності, перевищує 26 млн. осіб.