1 травня 2025 року
ВВП Євросоюзу в І кварталі зріс на 0,3%
Сезонно скоригований ВВП Європейського Союзу у січні-березні поточного року зріс на 0,3% кв./кв. Про це свідчать попередні дані Євростату.
Економіка єврозони у першому кварталі зросла на 0,4% у порівнянні з попереднім кварталом.
У річному обчисленні ВВП ЄС у зазначений період зріс на 1,4%, єврозони – на 1,2%.
Серед держав-членів блоку, для яких доступні дані за звітний період, найбільше зростання порівняно із попереднім кварталом у січні-березні показала Ірландія (+3,2%). За нею йдуть Іспанія та Литва (+0,6%). Угорщина (-0,2%) була єдиною в ЄС, що зафіксувала квартальне зниження. Річні темпи зростання були позитивними для одинадцяти країн і негативними – для трьох.
ВВП Німеччини та Італії у першому кварталі підвищився на 0,2% кв./кв., Франції – на 0,1% кв./кв.
Водночас економіка США в першому кварталі 2025 року, за попередніми даними Бюро економічного аналізу, знизилася на 0,3% у річному обчисленні. Це перше скорочення показника за три роки. Економічне зростання у січні-березні, зокрема, було уповільнене через різке збільшення імпорту (+41,3% р./р.), оскільки компанії в США намагалися ввезти іноземні товари, перш ніж будуть запроваджені масштабні тарифи Трампа.
Нагадаємо, що за оновленим прогнозом Міжнародного валютного фонду, глобальне зростання світового ВВП сповільниться до 2,8% у 2025 році та 3% у 2026-му. Очікується, що стрімка ескалація торгівельної напруженості та надзвичайно високий рівень політичної невизначеності матимуть значний вплив на світову економічну діяльність.
За матеріалами сайту gmk.center
29 квітня 2025 року
Китай та США - лідери світового промислового виробництва
У 2023 році (найсвіжіші доступні дані станом на 24 квітня 2025 року) обсяг світового промислового виробництва становив 16 трлн 176,9 млрд гривень.
Частка Китаю склала 28,8% або 4 трлн 658,8 млрд доларів. На США припадало 17,2% світового промислового виробництва (2 трлн 782,8 млрд доларів).
Частка Німеччини та Японії становила 5,2% та 5,1% – 838,9 млрд і 818,4 млрд доларів.
Частка Індії у світовому промисловому виробництві станом на 2023 рік становила 2,9%, Південної Кореї – 2,6%, Мексики та Італії – по 2,2%, Франції та Бразилії – по 1,8%, Великої Британії – 1,7%, Індонезії та росії – по 1,6%, Туреччини – 1,4%, Іспанії – 1,1%, Ірландії, Швейцарії та Саудівської Аравії – по 1%.
Менше одного відсотка у промисловому виробництві припадає на Канаду, Польщу, Таїланд, Нідерланди, Аргентину, В'єтнам, Шрі-Ланку, Еквадор, Україну (14,7 млрд доларів), Гватемалу та М'янму.
Частка решти країн становить 15,4% або 2 трлн 491,7 млрд доларів.
За матеріалами сайту slovoidilo.ua
22 квітня 2025 року
Світ б’є новий рекорд: викиди CO2 на максимумі за всю історію
Глобальні викиди вуглецю, пов’язані з енергетикою, зросли на 0,8% у річному обчисленні у 2024 році, досягнувши історичного максимуму в 37,8 Гт. Про це йдеться в нещодавньому звіті Міжнародного енергетичного агентства (IEA).
Торік викиди CO2 від спалювання палива зросли приблизно на 1%, або на 357 млн т, тоді як від промислових процесів – знизилися на 2,3%, або на 62 млн т. Збільшення показника було нижчим за зростання світового ВВП (+3,2% у 2024 році), відновлюючи тенденцію відокремлення зростання викидів від економічного зростання, порушення якої відбулося у 2021 році.
У 2024 році тенденції викидів між регіонами були різними. Показники зросли в країнах з ринками, що формуються, та країнах, що розвиваються, а також у міжнародній авіації та морських бункерувальниках, переваживши їх скорочення у розвинених країнах (ЄС, Японія, США та інші).
Читати повністю
22 квітня 2025 року
Базовий дохід по-німецьки: міф про бажану бездіяльність розвінчано
Три роки тому понад 2 мільйони людей подали заявки на участь у дослідженні, ініційованому німецькою некомерційною організацією «Мій базовий дохід» (Mein Grundeinkommen), яке проводили різні дослідні групи, включаючи Німецький інститут економічних досліджень (DIW Berlin).
З числа заявників випадково було відібрано 122 особи для отримання 1200 євро на місяць протягом 3 років, починаючи з червня 2021 року. Респонденти були віком від 21 до 40 років, самотні та мали чистий дохід від €1100 до 2600 на місяць. Ці люди могли вільно використовувати додаткові гроші на все, що хотіли. Єдиною умовою було те, що вони мали кожні 6 місяців заповнювати анкету, в якій були питання про різні сфери їхнього життя, включаючи фінансове становище, графік роботи, психічний добробут та соціальну активність.
У цей час контрольна група відповідала на ті ж питання для порівняння впливу доходу на життя людей.
Дослідження показало, що отримуючи базовий дохід, люди не звільнялися з роботи і в середньому працювали 40 годин на тиждень. Те саме відбувалося і в контрольній групі дослідження, яка не отримувала жодних грошей.
«Ми не знайшли жодних доказів того, що людям подобається нічого не робити», - заявила професор Віденського університету економіки та бізнесу Сьюзанн Фідлер, яка брала участь у дослідженні.
На відміну від контрольної групи, ті, хто отримував базовий дохід, більш сміливо змінювали роботу чи йшли на подальше навчання. Вони були більш задоволені своїм трудовим життям і своїм доходом.
«Це дослідження підтверджує: немає жодних доказів того, що базовий дохід знижує економічну та трудову активність. Навпаки, він дає працівникам економічну безпеку, щоб йти на добрі ризики та уникати поганих у своєму трудовому житті», – сказав Метью Джонсон, професор державної політики у Нортумбрійському університеті у Великій Британії.
Результати дослідження наштовхують його організаторів на думку про необхідність перерозподілу багатства через податки. За міркуванням активістів організації «Мій базовий дохід», найбагатші громадяни Німеччини – 10% населення, зрештою віддаватимуть частину свого доходу всім іншим.
А поки що 1 травня «Мій базовий дохід» випадково вибере ще одну групу людей, які отримуватимуть базовий дохід протягом одного року.
За матеріалами сайту edition.cnn.com
21 квітня 2025 року
Які мінімальні зарплати у країнах ЄС: де платять найбільше
Станом на січень 2025 року більшість країн Європейського Союзу (22 з 27) мають встановлену на державному рівні мінімальну зарплату. Винятками є Данія, Італія, Австрія, Фінляндія та Швеція.
Країни ЄС можна умовно поділити на три групи за рівнем мінімальної зарплатні. Перша – де мінімалка до 1000 євро на місяць: Болгарія – 551 євро; Угорщина – 707 євро; Латвія – 740 євро; Румунія – 814 євро; Словаччина – 816 євро; Чехія – 826 євро; Естонія – 886 євро; Мальта – 961 євро; Греція – 968 євро; Хорватія – 970 євро.
Друга – від 1000 до 1500 євро на місяць: Кіпр – 1000 євро; Португалія – 1015 євро; Литва – 1038 євро; Польща – 1091 євро; Словенія – 1278 євро; Іспанія – 1381 євро.
І третя – понад 1500 євро на місяць: Франція – 1802 євро; Бельгія – 2070 євро; Німеччина – 2161 євро; Нідерланди – 2193 євро; Ірландія – 2282 євро; Люксембург – 2638 (найвища в ЄС) євро.
Якщо оцінювати розмір мінімальної зарплати відносно медіанного заробітку, то у 2022 році найвищий рівень зафіксований у Франції, Португалії та Словенії – у всіх трьох країнах мінімалка становила близько 66% від медіанного доходу.
Натомість найнижчий показник (менше половини медіанного заробітку) спостерігався в таких країнах: Бельгія (49%); Мальта (46%); Естонія та Латвія (по 43%).
Цікаво, що у трьох північноєвропейських країнах, Данії, Швеції та Фінляндії, мінімальна зарплата як стандарт відсутня. Водночас ці країни часто подають як приклад «скандинавського соціалізму», хоча фактично там діють ринкові механізми оплати праці.
За матеріалами сайту 24tv.ua
14 квітня 2025 року
Європа повинна захистити робочі місця та зберегти соціальні стандарти
Європейська конфедерація профспілок закликає ЄС захистити робочі місця та зайняти принципову позицію щодо збереження соціальних стандартів і дотримання прав працівників у перемовинах з адміністрацією США на тлі мит, введених президентом Трампом. У профоб’єднанні підкреслюють: від цього залежать долі 31 мільйона людей, зайнятих на виробництві по всій Європі, а також успіх промислової стратегії ЄС.
Так, Генеральний секретар ЄКП Естер Лінч і Генеральний секретар IndustriAll Europe Джудіт Кіртон-Дарлінг говорили про необхідність пошуку інструментів для захисту робочих місць від наслідків тарифів США на зустрічі з віце-президентом Єврокомісії Стефаном Сежурне.
10 квітня 2025 року
Європейський Союз не планує продовжувати торговельні преференції для України після 5 червня 2025 року, коли завершиться дію чинного механізму лібералізації торгівлі.
Згодом до зони вільної торгівлі будуть внесені зміни, кажуть джерела в ЄС, обізнані з ходом переговорів.
За словами європейського чиновника, після 5 червня умови торгівлі повернуться до довоєнного стану, і ЄС запропонує деякі зміни для України.
Зокрема, автономні торговельні заходи, які були запроваджені ЄС після початку повномасштабної агресії Росії, будуть скасовані. Під це потрапляють як торговельні преференції, так і обмеження щодо ряду товарів, таких як м’ясо курки, яйця, мед та інші.
Водночас у ЄС обговорюють можливість залишити певні преференції для української сталі. Європейські посадовці також відзначають, що в майбутньому будуть продовжувати переговори щодо змін до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб створити вигідні умови для торгівлі та підтримати економіку України в умовах війни.
За матеріалами сайту minprom.ua
10 квітня 2025 року
У Китаї — перші ознаки змін: деякі компанії закликають працівників працювати менше
Декілька великих китайських компаній, зокрема виробник побутової техніки Midea, цього року здобули нову «відзнаку» — запровадили обов’язковий час завершення роботи для співробітників і заборонили робочі наради у неробочий час.
Раніше працівники Midea часто затримувалися на роботі до пізнього вечора, але тепер їх просять залишати офіс не пізніше 18:20. На сторінці компанії в мережі WeChat розміщено фото співробітників на концерті із підписом: «Що ти робиш після роботи? Адже саме після роботи починається справжнє життя».
Для Китаю це доволі радикальні зміни в корпоративній культурі, що суттєво контрастують із відомою практикою «996» — робота з 9 ранку до 9 вечора шість днів на тиждень, яку свого часу назвав «великим благом» співзасновник Alibaba Джек Ма.
8 квітня 2025 року
Вперше у світі: віденський університет зарахував ШІ-студента
Штучний інтелект став студентом Віденського університету прикладного мистецтва.
Студент, який отримав назву «Флінн», зарахований на програму цифрового мистецтва.
Після того, як Флінн чудово впорався з інтерв'ю, голова кафедри Ліз Хаас зазначила: «Немає жодних письмових вимог, згідно з якими студенти мають бути людьми, що не дивно, бо ніхто про це не замислювався».
Створила Флінна художниця та студентка цієї ж програми Чіара Крістлер.
Флінн буде використовувати лекції та взаємодію в класі як базу для навчання свого алгоритму.
Цікаво, що унікальний студент веде щоденник на веб-сайті, де щодня ділиться новими знаннями.
Крістлер зазначила, що не розглядає ШІ як заміну людям.
Офіційним студентом Флін стане у вересні, але вже з березня він відвідує деякі лекції.
За матеріалами сайту euronews.com
4 квітня 2025 року
У США зафіксовано рекордну кількість скорочень
За даними кадрової компанії Challenger, Gray & Christma, у першому кварталі 2025 року в країні зафіксовано найбільшу кількість скорочень робочих місць з часів Великої рецесії (2009 рік). Зокрема, у березні темпи звільнень зросли на 60% – до понад 275 тисяч робочих місць, що є найвищим рівнем з травня 2020 року, коли економіка переживала першу хвилю пандемії COVID-19, а також третім найвищим місячним показником в історії США.
Загалом за перші три місяці року було оголошено про 497 тисяч звільнень. Переважна частина припадала на працівників федерального уряду і співробітників його компаній-підрядників, ще низка скорочень відбулася внаслідок урізання федеральної допомоги або припинення контрактів, що вплинуло переважно на некомерційні організації та організації охорони здоров’я. За межами уряду спостерігалося значне збільшення запланованих звільнень у технологічному та роздрібному секторах.
Крім того, впали плани найму: з 34,5 тисяч вакансій у лютому до 13 – в березні. У першому кварталі компанії мали намір найняти близько 54 тисяч працівників. Це найнижчий загальний показник у першому кварталі з 2012 року та на 16% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Наразі масові звільнення ще не відображені в офіційних даних ринку праці повною мірою, оскільки профспілки оскаржили дії роботодавців у суді, а суди здебільшого постановили поновити працівників на роботі.
За матеріалами reuters.com
