6 червня 2024 року
Добробут націй: прірва між багатими та бідними в Європі збільшується
Звіт швейцарських банків Credit Suisse та UBS про глобальний добробут за 2023 рік показав, що нерівність у багатстві очевидна не лише всередині країн, а й між країнами по всій Європі.
У звіті вимірюється добробут одного дорослого у країнах у середньому і у медіанному значенні, що підкреслює економічну нерівність. Чиста вартість чи «багатство» визначається як вартість фінансових активів плюс реальні активи (переважно житло), якими володіють домогосподарства, за вирахуванням податків.
У рейтингу найбагатших країн Європи лідирують Швейцарія та Люксембург із найвищим середнім рівнем добробуту на одну дорослу людину (650 737 євро та 556 458 євро відповідно).
А ось у таких східноєвропейських країнах, як Румунія, Болгарія та Латвія, багатство приблизно кожного третього мешканця становить менше ніж 10 тис. євро. Тобто в них рівень добробуту дорослої людини майже в 10 разів нижчий, ніж у Данії.
Детальне порівняння середнього та медіанного рівня добробуту дорослої людини в різних європейських країнах наголошує на значних відмінностях на національному рівні. Наприклад, у Швейцарії середній рівень добробуту дорослої людини становить вражаючі 650 737 євро, тоді як середній рівень добробуту набагато нижчий і становить 158 930 євро. Ця велика різниця передбачає істотний перекіс у розподілі багатства, коли невелика частина населення володіє значною часткою загального багатства країни.
Читати повністю
31 травня 2024 року
Безробіття в єврозоні впало до найнижчого рівня за чверть століття
У квітні безробіття в єврозоні впало на 0,1%, оскільки сильний ринок праці знизив рівень безробіття до найнижчого рівня з моменту створення валютного блоку в 1999 році. Про це повідомляє газета Financial Times.
Згідно з даними Євростату, рівень безробіття в єврозоні з урахуванням сезонних коливань знизився до 6,4%, при цьому безробітними залишилися трохи менше 11 млн осіб. Це менше, ніж у березні, коли цей показник становив 6,5%.
По всьому регіону ЄС цей показник склав 6%, що дорівнює 13,1 млн. осіб, і не змінився порівняно з попереднім місяцем.
Нагадаємо, що ділова активність приватного сектору в Єврозоні досягла найвищого рівня за останній рік, що свідчить про пришвидшення економічного відновлення в регіоні.
Європейський центральний банк (ЄЦБ) закликає банки швидше вийти з російського ринку, побоюючись санкцій з боку США.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
30 травня 2024 року
Майже половина опитаних поляків виступила за 4-денний робочий тиждень. Законопроєкт уже в сеймі
Майже половина опитаних поляків виступає за запровадження чотириденного робочого тижня зі збереженням нинішньої зарплати.
Про це пише видання Wprost із посиланням на результати опитування агентства IBRiS.
При цьому 24% респондентів на запитання, чи варто перейти на 4-денний робочий тиждень, відповіли «однозначно ні». 14% опитаних не змогли визначитися з відповіддю. Найбільше противників ідеї скорочення робочого тижня — серед 30-річних.
Це вже друге велике опитування у Польщі щодо скорочення робочого тижня. Агентство SW Research цікавилося у поляків, чи підтримують вони запровадження 35-годинного робочого тижня за умови збереження зарплати: 60% відповіли «так».
Ідею 35-годинного тижня просувають у польському парламенті дві радикальні партії Razem i Nowa Lewica, які зареєстрували відповідний законопроєкт. Проти скорочення робочого тижня виступає велика політична партія «Право та справедливість».
За словами ініціаторів законопроєкту, поки що в сеймі немає єдності щодо ухвалення закону і все ще неможливо передбачити, коли саме Польща перейде на скорочений робочий тиждень.
За матеріалами сайту news.finance.ua
28 травня 2024 року
ЄС схвалив закон про стимулювання виробництва «зелених» технологій
Уряди ЄС офіційно схвалили новий закон, покликаний забезпечити 40% виробництва сонячних панелей, вітрових турбін, теплових насосів та іншого екологічно чистого технологічного обладнання в межах блоку. Про це йдеться у повідомленні Європейської Ради.
Блок також прагне досягти 15% світового виробництва цих технологій до 2040 року.
Окрім того, цей крок також має на меті зміцнити європейську промисловість в умовах конкуренції з США та Китаєм.
Закон про промисловість з нульовим рівнем викидів (Net Zero Industry Act, NZIA) набуде чинності наступного місяця або на початку липня поточного року, після того, як його підпишуть президенти Європарламенту та Ради ЄС, і опублікують в офіційному журналі ЄС.
Цей закон є центральним елементом зусиль ЄС, спрямованих на те, щоб стати не лише світовим лідером у скороченні викидів парникових газів, а й у виробництві необхідних технологій.
22 травня 2024 року
Найбільше від штучного інтелекту виграє економіка Китаю
Завдяки штучному інтелекту світовий ВВП у 2030 році може зрости на 14%, що еквівалентно додатковим $15,7 трлн. Це робить штучний інтелект найбільшою комерційною можливістю у сучасній економіці. Про це йдеться у дослідженні міжнародної аудит-консалтингової корпорації PricewaterhouseCoopers.
Для порівняння: $15,7 трлн — це більше за нинішній обсяг виробництва Китаю та Індії разом узятих. З них $6,6 трлн. може бути отримано через підвищення продуктивності, а $9,1 трлн. — від побічних ефектів споживання.
Найбільші економічні вигоди від штучного інтелекту отримають Китай (26% зростання ВВП у 2030 році) та Північна Америка (14,5%), що еквівалентно $10,7 трлн. і становить майже 70% глобального економічного впливу.
21 травня 2024 року
ШІ збільшить прірву між багатими та бідними, — експерт
Один із піонерів ШІ-галузі Джеффрі Хінтон запропонував урядам запровадити безумовний базовий дохід для пом’якшення впливу штучного інтелекту на ринок праці.
«Хрещений батько ШІ» висловив стурбованість тим, що «штучний інтелект візьме на себе багато рутинних завдань». Буде потрібна реформа пільг, що надасть фіксовані суми грошей кожному громадянину, додав він.
«Зі мною консультувалися люди на Даунінг-стріт, і я порадив їм, що універсальний базовий дохід ― це гарна ідея», ― зазначив він.
За словами Хінтона, хоча ШІ підвищить продуктивність і добробут, гроші отримають багаті люди, «а не ті, хто втратив роботу». Це буде дуже погано для суспільства, заявив професор.
Концепція безумовного базового доходу означає, що уряд виплачує всім громадянам встановлену суму, незалежно від їхнього достатку.
За словами критиків, це буде дуже дорого і відверне кошти від державних послуг, а також не обов’язково допоможе знизити рівень бідності. Представник влади Великої Британії заявив, що «планів щодо введення безумовного базового доходу немає».
Також Хінтон підтвердив свою стурбованість щодо виникнення загрози зникнення людства через ШІ.
Вчений заявив, що події останнього року показали небажання урядів обмежувати використання алгоритмів у військових цілях. Водночас конкуренція за швидку розробку продуктів може призвести до ризиків з боку технологічних компаній, які «не докладуть достатніх зусиль для забезпечення безпеки».
«Через п’ять років або два десятиліття ймовірність можливого зіткнення з проблемою штучного інтелекту, що намагається захопити владу, становить 50%», ― припустив учений.
За його словами, це може призвести до «загрози вимирання», тому що людство здатне «створити форму інтелекту, яка просто краща за біологічну».
Хінтон припустив здатність ШІ «розвиватися для отримання мотивації до самовдосконалення та автономно розробляти підзадачу ― отримання контролю».
Він зазначив, що вже є свідчення схильності великих мовних моделей до обману. За словами професора, нещодавнє застосування штучного інтелекту для генерації тисяч військових цілей ― це «тонка грань».
«Найбільше мене турбує момент, коли він [ШІ] зможе самостійно ухвалювати рішення про вбивство людей», ― сказав учений.
Хінтон наголосив на необхідності створення міжнародних договорів на кшталт Женевських конвенцій для регулювання військового використання штучного інтелекту.
«Але я не думаю, що це станеться доти, доки не відбудуться дуже неприємні речі», ― додав він.
За матеріалами сайту news.finance.ua
16 травня 2024 року
Промислове виробництво в ЄС у березні зросло на 0,2% м./м.
Промислове виробництво в Євросоюзі та єврозоні, з поправкою на сезонні зміни, в березні 2024 року зросло на 0,2% та 0,6% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з березнем 2023-го промвиробництво в ЄС та єврозоні впало на 1%. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у лютому був зафіксований в Ірландії (+12,8%), Бельгії (+6,8%) та Люксембурзі (+4,5%). Найбільше зниження спостерігалось в Словенії (-5,9%), Польщі (-5,1%), а також у Фінляндії (-3,9%).
У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у березні 2024 року найбільше зросло в Ірландії (+37%), Кіпрі (+8,5%) та Румунії (+3,5%). При цьому, Фінляндія (-7,7%), Болгарія (-7,6%) і Австрія (-7,0%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з березнем 2023-го.
Виробництво енергії в єврозоні у березні 2024 року впало на 0,9% м./м., у річному вимірі воно знизилось на 3,5%. У ЄС виробництво енергії у зазначений період впало на 0,2% м./м. та 2,6% р./р.
Нагадаємо, у лютому промислове виробництво в єврозоні та Євросоюзі, з поправкою на сезонні зміни, зросло на 0,8% та 0,7% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з лютим 2023-го промвиробництво в єврозоні та ЄС впало на 6,4% та 5,4% відповідно.
Інфляція в єврозоні у березні 2024 року зросла на 2,4% р./р. сповільнивши темпи зростання у порівнянні з 2,6% у лютому. Таким чином, інфляція в Європі зменшує темпи зростання третій місяць поспіль.
За матеріалами сайту gmk.center
14 травня 2024 року
Штучний інтелект б’є по ринку праці, як цунамі – голова МВФ
Про це заявила в директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва в Цюріху, пише Reuters.
За її словами, в найближчі два роки штучний інтелект, ймовірно, вплине на 60% робочих місць у розвинених країнах і 40% робочих місць у всьому світі.
«У нас дуже мало часу, щоб підготувати до цього людей, підготувати до цього бізнеси», – сказала вона на заході, організованому Швейцарським інститутом міжнародних досліджень, асоційованим з Цюріхським університетом.
Вона також вважає, що це може принести величезне підвищення продуктивності, якщо «ми добре з цим впораємося». Проте це також може призвести до більшої дезінформації і, звісно, до більшої нерівності в суспільстві.
Крім того, Крісталіна Георгієва зазначила, що світова економіка стала більш схильною до потрясінь в минулі роки, посилаючись на глобальну пандемію в 2020 році, а також війну в Україні.
У січні цього року МВФ вже прогнозував, що штучний інтелект вплине на майже 40% робочих місць у всьому світі, замінюючи одні та доповнюючи інші.
Оцінюючи потенційний вплив ШІ на світовий ринок праці, спеціалісти МВФ тоді заявили, що в багатьох випадках він, швидше за все, доповнюватиме людську працю.
За матеріалами сайту mezha.media
14 травня 2024 року
Парламент Фінляндії заборонив політичні страйки довше 24 годин
Фінські законодавці ухвалили заходи, які обмежують політичні страйки, а також зупинку роботи на підтримку таких дій.
Тепер максимальна тривалість політичних акцій протесту буде обмежена 24 годинами, а інші заходи трудової боротьби – терміном не довше двох тижнів.
За закон проголосували 107 законодавців, 57 – виступили проти.
Фінські профспілки вже вдавалися до кількох зупинок роботи на знак протесту проти урядових реформ на ринку праці, зокрема скорочення пільг та зміни в умовах праці, зазначає Bloomberg.
За словами керівної коаліції, ці реформи необхідні для того, щоб зупинити зростання державного боргу й створити 100 тисяч нових робочих місць.
В лютому цього року страйки у Фінляндії зачепили транспорт місцевого й далекого сполучення, а також паперову промисловість та торгівлю.
Раніше через страйк профспілки фінських залізничників рух поїздів на території країни майже повністю зупинявся.
Страйки 1 та 2 лютого у Фінляндії торкнулися повітряного руху, продуктових магазинів, готелів і ресторанів, пошти, банків, транспорту, а також промисловості.
Перед цим у січні в країні проходив великий страйк різних галузей транспорту, через нього довелося скасувати сотні рейсів у тому числі авіакомпанії Finnair.
За матеріалами сайту eurointegration.com.ua
13 травня 2024 року
Швейцарська Climeworks відкрила найбільший у світі завод з видобутку CO2 з повітря
Компанія Climeworks 8 травня запустила завод «Mammoth» («Мамонт»), який уловлюватиме викиди СО2 з повітря та транспортуватиме їх під землю, де вони з часом перетворюватимуться на камінь. Він удесятеро більший за свою попередницю «Orca» («Косатку»), яку запустили в 2021 році.
«Mammoth» має модульну конструкцію. Вона вміщує 72 «контейнера-колектора» – вакуумні частини машин, які вловлюють вуглець з повітря. Їх можна ставити один на одного і легко переміщати.
Наразі вже встановили 12 таких контейнерів, а протягом наступних місяців додадуть ще більше. Climeworks стверджують, що «Mammoth» здатний поглинати з атмосфери 36 000 тонн вуглецю на рік, коли працюватиме на повну потужність.
Це еквівалентно вилученню з доріг близько 7800 автомобілів на цілий рік.
