
16 квітня 2024 року
Соціальна Європа потребує нового поняття «працівник»
Різниця між найманими та самозайнятими працівниками стає непослідовною та застарілою.
Через чверть століття після того, як Ален Супіо виступив за всебічне розширення трудових і соціальних прав «поза межами зайнятості», режими трудового права в Європі залишаються фундаментально закріпленими «бінарним поділом» між зайнятістю та самозайнятістю. Загалом, ті, хто працює за трудовими договорами на конкретного роботодавця, продовжують користуватися низкою трудових прав (часто підкріплених директивами Європейського Союзу), тоді як ті, хто працює як підрядники за договорами про надання послуг, користуються незначним захистом, якщо взагалі користуються таким захистом.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
15 квітня 2024 року
Починаючи з лютого 2024 року 45 німецьких компаній працюють не п'ять днів, а чотири дні протягом шести місяців – і все це за збереження повної оплати праці та збереження 100% ефективності. Одним із ініціаторів експерименту є організація 4 Day Week Global, яка вже реалізувала подібні проекти у США, Канаді та Великій Британії. Результати скрізь були однакові. Співробітники показали велику продуктивність та задоволеність своїми обов'язками.
«Результати дослідження, яке щойно розпочалося в Німеччині, можуть стати ще одним будівельним блоком, який сприятиме зміні правил. Майже вся Європа повільно прямує до скорочення робочого часу», - коментує експерт з мовних та міжкультурних навичок Сільвія Джонсон.
Експерименти 4 Day Week Global не є винятком. Наприклад, Microsoft протестувала чотириденний робочий тиждень у своїх японських офісах. Продуктивність праці працівників зросла на 40 відсотків.
Згідно з дослідженням, проведеним Кембриджським університетом та Бостонським коледжем у кількох десятках британських компаній, скорочення кількості робочих годин на 20 відсотків призвело майже до 40 відсотків збільшення продуктивності. Крім того, працівники помітили значне зниження рівня стресу.
Як зазначають експерти, скорочення робочого часу поступово стає новим стандартом, що регулюється законодавством у Європі. У січні Іспанія оголосила про введення 38,5-годинного робочого тижня, який до 2025 року планується скоротити ще на годину. Уряд Іспанії вказує на бажання зберегти баланс між роботою та особистим життям як одну з причин таких змін.
За матеріалами сайту biznes.wprost.pl
11 квітня 2024 року
В країнах Євросоюзу значний дефіцит кваліфікованих працівників
Нестача кваліфікованих кадрів стає серйозною проблемою для роботодавців по всій Європі, про що свідчать різноманітні дослідження.
За даними Євростату, у 2023 році 54% малих та середніх підприємств (МСП) у ЄС повідомили, що зіткнулися з труднощами під час пошуку співробітників із потрібними навичками.
У 2023 році близько 75% роботодавців у 21 європейській країні не змогли знайти працівників із необхідними навичками: від 59% у Фінляндії до 82% у Німеччині та Греції. З 2018 року цей показник зріс на 33% і немає жодних ознак уповільнення попиту на кваліфіковану робочу силу найближчим часом.
Читати повністю
4 квітня 2024 року
Європа: в якій країні найдовший робочий тиждень?
Середній показник ЄС становить 37,5 годин, а середній світовий показник – 34,2 години. За даними Євростату поляки працюють 40,5 години на тиждень, це найтриваліший робочий час у Євросоюзі після греків.
У 2022 році середня тривалість робочого тижня для людей віком 20–64 років у ЄС становила 37,5 години. Тим часом, середній світовий показник за даними Міжнародного валютного фонду становить 34,2 години. Три роки тому поляки працювали в середньому 1848 годин на рік, тобто більше за інших у Європейському Союзі. Для порівняння: німці за той же період провели на роботі 1574 години.
Найдовший робочий тиждень серед країн ЄС зафіксовано у Греції – 41 годину, у Польщі – 40,5 у Румунії та Болгарії – 40,2 години. У свою чергу, найменше годин на тиждень працюють працівники в Нідерландах – 33,2, у Німеччині – 35,3 та в Данії – 35,4 години.
Найбільша у світі пілотна програма 4-денного робочого тижня пройшла у Великій Британії. У ній взяли участь 60 компаній та 3 тис. співробітників. В результаті 92% роботодавців заявили, що продовжать експеримент, а 30% вирішили назавжди запровадити скорочений робочий тиждень. 71% співробітників заявили, що вони стали менше втомлюватися і покращили фізичне здоров'я та благополуччя. Також було зафіксовано скорочення лікарняних днів на 65% і на 57% зменшилася кількість працівників, які вирішили змінити робоче місце. За даними компаній у період такого пілотного проекту, їхній прибуток збільшився на 1.4%. Аналогічні результати були отримані у дослідженнях у США та Південній Африці, в яких учасники працювали менше годин за ту саму оплату.
Нещодавно опублікований «Барометр польського ринку праці» Кадрової служби показує, що 28% респондентів хотіли б запровадження 4-денного робочого тижня, а кожен 10-й роботодавець планує запровадити таку систему. На думку польських дослідників, можлива модель, за якої підприємці домагаються вищих прибутків при скороченні робочого часу працівників та без скорочення їхніх зарплат. Проте Польський інститут економіки у нещодавньому дослідженні скорочення робочого часу повідомив, що 51% компанії вважають, що перехід на 4-денний робочий тиждень неможливий через специфіку їхньої галузі.
За матеріалами сайту pap.pl
4 квітня 2024 року
Stellantis скорочує щонайменше 2500 робочих місць в Італії
Автомобільний гігант Stellantis - виробник Jeep, Dodge, Chrysler, Fiat, Alfa Romeo, Peugeot та інших брендів - заявив про масштабне скорочення робочих місць. Загалом із компанії піде 2500 співробітників, оскільки автовиробник намагається адаптуватися до змін, необхідних для переходу галузі до екологічно чистої енергії, повідомляє Reuters.
1560 робочих місць буде скорочено на заводі в Турині, 850 - на заводі в Кассіно і 100 на заводі в Пратола-Серра.
27 березня було укладено угоди щодо скорочення ще 1087 робочих місць на заводах в інших містах. Профспілки узгодили всі ці скорочення, які відбудуться на строго добровільній основі та в основному націлені на співробітників, близьких до пенсійного віку або охочих скористатися новими професійними можливостями.
Проте багато ЗМІ обрушилися з критикою на таке рішення, звинувативши профспілки у пособництві роботодавцю.
3 квітня 2024 року
Інфляція в єврозоні в березні сповільнилась
Інфляція в єврозоні у березні 2024 року зросла на 2,4% р./р., сповільнивши темпи зростання у порівнянні з 2,6% у лютому. Таким чином, інфляція в Європі зменшує темпи зростання третій місяць поспіль. Про це свідчать попередні дані Євростату.
Єврокомісія погіршила прогноз зростання економіки єврозони на 2023 та 2024 роки, оскільки інфляція все ще занадто висока, споживчі витрати зменшуються, а Німеччина, найбільша економіка регіону, скочується до рецесії. Очікується, що ВВП єврозони у 2024 році зросте – на 1,3%. Ці цифри нижчі від травневих прогнозів – 1,6%.
3 квітня 2024 року
Президент Аргентини Мілей планує звільнити понад 70 тисяч держслужбовців
«Ми звільнили 50 тисяч державних службовців, з ними було розірвано контракти. Прошу звернути увагу, що зараз кількість контрактів скорочується і буде анульовано 70 тисяч контрактів», — цитує Мілея видання La jornada.
По суті, було ліквідовано офіси Національної адміністрації соціального забезпечення (ANSES). Повідомлялося про звільнення у відділеннях комплексного медичного обслуговування. Сотням працівників Міністерства економіки, Міністерства праці, Національного центру спорту вищих досягнень, Національної метеорологічної служби та Міністерства освіти було повідомлено про звільнення.
Генеральний секретар Асоціації державних службовців (ATE) Родольфо Агіар оголосив 3 квітня загальнонаціональний страйк і попередив: «Послухайте, президенте Хав'єр Мілею, ви не зможете звільнити 70 тисяч державних службовців, як вам хотілося б. Сьогодні протести множаться по всій країні, і конфлікт буде посилюватися».
За матеріалами сайту jornada.com.mx
21 березня 2024 року
ЄС втратив майже мільйон робочих місць у промисловості лише за 4 роки
Через дедалі швидші процеси деіндустріалізації за останні чотири роки Європа втратила майже мільйон робочих місць у виробничій сфері. Таких висновків дійшли фахівці Європейського інституту профспілок, провівши дослідження на основі аналізу даних Євростату.
За їхніми підрахунками, з третього кварталу 2019 року кількість людей, зайнятих у виробництві, скоротилася на 853 тисячі.
Найбільше робочих місць було втрачено в Польщі (мінус 278 тисяч), Румунії (мінус 144 тисячі) та Німеччині (мінус 129 тисяч). Втрати в Хорватії та Словенії склали 14% від усієї робочої сили в обробній промисловості, що випередило Болгарію (13%) та Чехію (11%) за відсотковим показником втрат.
Скорочення, спричинене, головним чином, відсутністю цілеспрямованої підтримки промисловості в ЄС, відбулося після десятиліття відносної стабільності зайнятості у промисловості.
20 березня 2024 року
Німеччина намагається виправити свою пенсійну систему
На початку 1960-х років на кожного німецького пенсіонера по старості припадало 6 застрахованих працівників. Зараз на кожного пенсіонера вже припадає 2 працюючих.
Значна частина федерального бюджету йде на підтримку пенсійної системи. 2024 року до пенсійного фонду надійде 127 млрд євро, що становить третину всіх державних витрат. За оцінками, 2050 року ця сума майже подвоїться.
У той же час Захист пенсійної системи став темою для гарячих дебатів та дій через те, що пенсіонери становлять значну базу виборців, що постійно зростає. Уряд Німеччини не хоче скорочувати пенсії, збільшувати пенсійні внески чи підвищувати пенсійний вік понад заплановане підвищення до 67 років до 2029 року.
Поточний «пенсійний рівень» – сума, яка виплачується пенсіонерам щомісяця, становить 48% середньомісячної зарплати в Німеччині. Цей відсоток федеральний уряд хоче гарантувати згідно із законом до 2040 року за допомогою «положення про захист рівня».
14 березня 2024 року
Промвиробництво в Євросоюзі у січні скоротилось на 2,1%
Промислове виробництво в єврозоні та Євросоюзі, з поправкою на сезонні зміни, в січні 2024 року скоротилось на 3,2% та 2,1% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з січнем 2023-го промвиробництво в єврозоні та ЄС впало на 6,7% та 5,7% відповідно. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у січні був зафіксований в Польщі (+13,3%), Словенії (+10,6%) та Литві (+7,2%). Найбільше зниження спостерігалось в Ірландії (-29%), Мальті (-9,4%), а також в Естонії (-6,6%).
У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у січні 2024 року найбільше зросло в Словенії (+12,2%), Греції (+10,5%) та Данії (+5.3%). При цьому, Ірландія (-34,1%), Естонія (-8,6%) і Болгарія (-7,6%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з січнем 2023-го.
Виробництво енергії в єврозоні у січні 2024 року зросло на 0,5% м./м, у річному вимірі воно піднялось на 0,3%. У ЄС виробництво енергії у зазначений період зросло на 0,6% м./м. та р./р.
За матеріалами сайту minprom.ua