Промислове виробництво у єврозоні у грудні зросло на 2,6% порівняно з листопадом

Дайджест

Індексація пенсій: що змінилося з 1 березня 2025 року?

12 02

З 1 березня 2025 року в Україні проведено індексацію пенсій відповідно до постанови Кабміну №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Відповідно до частини другої ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» такі перерахунки проводяться щорічно.

Перерахунок торкнувся як пенсій за віком, так і виплат для військових, держслужбовців, чорнобильців та інших категорій. Також підвищено мінімальні пенсійні виплати для окремих груп пенсіонерів. Максимальний розмір пенсії залишився без змін. Виплата оновлених сум розпочнеться у квітні.

Детальніше

«Промислова політика для виживання України. Долаючи наслідки 30 років деіндустріалізації»

digest155

Понад три десятиліття деіндустріалізації, недооцінки ролі держави в економіці та руйнівний вплив війни створили комплекс викликів для української промисловості.

Ключовий виклик, що постає сьогодні перед Україною – необхідність розробити ефективну промислову політику, яка стане основою для відновлення економіки, повоєнної розбудови країни та подолання багаторічного ослаблення промислового потенціалу.

Про це йдеться у дослідженні, яке підготували незалежний експерт з економічного відновлення Браян Мілаковський та директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.

Автори дослідження наголошують на важливості активного втручання держави у відновлення економіки, подолання ринкових провалів та забезпечення стратегічного планування розвитку галузей.

У роботі надаються рекомендації щодо можливих шляхів відновлення національної промисловості та створення умов для її стійкого розвитку, що дозволить Україні забезпечити конкурентоспроможність на міжнародній арені та зміцнити економічну незалежність.

Презентація дослідження

Месенджер Telegram, хоч і викликає певні запитання стосовно безпеки та навіть потрапляє час від часу під загрозу заборони, залишається найпопулярнішим джерелом інформації для майже половини українців. Це підтвердило «свіженьке» жовтневе дослідження від соціологічної групи Рейтинг. За його даними, 47% респондентів отримують новини з Telegram-каналів, 26% – з Youtube, 21% – з телемарафону Єдині новини. Що ж, тенденція залишається незмінною. З огляду на це, Профспілка металургів і гірників України запустила свій офіційний Telegram-канал. Закликаємо всіх, хто цікавиться профспілковим життям в ПМГУ, у країні та в світі, підписатися на нього – за посиланням https://t.me/pmguinfo, qr-кодом на картинці чи просто задавши у пошуку месенджера «Профспілка металургів і гірників України»

Як європейський CBAM може збільшити тягар війни для України

digets154

У 2023 році CBAM став новою реальністю – почався його перехідний етап, й імпортери повинні подавати звіти до Європейської комісії про вуглецеві викиди. У 2026 році очікується, що CBAM запрацює на повну, тому імпортерам доведеться здійснювати відповідні платежі.

Найбільше від CBAM постраждає металургійна промисловість України. В Україні 89% сталі виробляється з використанням киснево-конвертерної або мартенівської технології, що означає високу середню вуглецеємність виробництва (2,3 тонни CO2 на тонну сталі). Українська квадратна заготовка та сортовий прокат не зможуть конкурувати з продукцією, що виробляється в електродугових печах у ЄС. В результаті CBAM Україна може втратити весь експорт квадратної заготовки і сортового прокату до ЄС.

Продажі чавуну також можуть припинитися, оскільки CBAM-платежі за чавун можуть сягнути $160 за тонну в 2030 році. Це означатиме, що чавун в основному може бути замінений імпортованим гарячебрикетованим залізом, виробництво якого активно розвивається на Близькому Сході.

Негативний вплив CBAM на металургійну промисловість призведе до ще більших втрат для всієї української економіки, оскільки металургійна промисловість робить суттєвий внесок до ВВП України.

Читати повністю

Сталева витримка: чи зможе український ГМК відновити позиції стратегічного виробника та джерела наповнення бюджету

digest152

Тільки-но український ГМК встиг почати відновлення виробництва та експорту продукції після відчутних втрат та двох років виживання, як тут же зустрівся з новими викликами. Про те, які труднощі та перспективи має металургійна галузь України, чи зможе вона відновити позиції стратегічного виробника та які надходження до бюджету країни забезпечує - читайте у огляді.

Читати повністю

15 лютого 2024 року

Промислове виробництво у єврозоні у грудні зросло на 2,6% порівняно з листопадом

15 05

У грудні минулого року промислове виробництво з урахуванням сезонних коливань зросло на 2,6% у зоні євро та ЄС-27 порівняно з листопадом. Про це повідомляє портал Steel Orbis.

Промислове виробництво у листопаді минулого року зросло на 0,4% у зоні євро та на 0,5% у ЄС-27. У грудні минулого року, порівняно з груднем 2022 року, промислове виробництво в обох сферах зросло на 1,2%. Такі дані наводить Євростат, Статистичне управління Європейського Союзу.

Порівняно з листопадом минулого року, у грудні виробництво товарів тривалого користування зросло на 0,5% у зоні євро та на 0,4% у ЄС-27, а виробництво капітальних товарів зросло на 20,5% у зоні євро та на 18, 0% у країнах ЄС-27 у місячному порівнянні. Цього місяця випуск споживчих товарів нетривалого користування збільшився на 0,2 відсотка в зоні євро та на 0,6 відсотка в ЄС-27 порівняно з попереднім місяцем. У грудні виробництво проміжних товарів знизилося на 1,2 відсотка в зоні євро та на 0,7 відсотка в ЄС-27, тоді як виробництво енергії зросло на 0,3 відсотка у зоні євро та на 0,4 відсотка в ЄС-27. місяць на місяць.

Серед країн-членів ЄС у грудні найвище зростання у місячному порівнянні було зареєстровано в Ірландії (23,5%), Нідерландах (6,6%) та Данії (5,6%), а найбільше зниження було зафіксовано у Словенії (7 4%). , Хорватія (4,3%) та Фінляндія (2,7%).

Порівняно з тим же місяцем 2022 року у грудні минулого року виробництво засобів виробництва зросло на 9,4% у зоні євро та на 8,6% у ЄС-27. У тому ж місяці виробництво споживчих товарів тривалого користування скоротилося на 5,4% у зоні євро та на 6,4% у ЄС-27, тоді як виробництво проміжних товарів упало на 3,6% у зоні євро та на 4,0% у ЄС-27 у порівнянні з аналогічним періодом 2022 року. Цього місяця виробництво споживчих товарів нетривалого користування скоротилося на 3,7% у зоні євро та на 1,7% у ЄС-27, а виробництво енергії знизилося на 1,7% у зоні євро та на 1,3% у ЄС-27 , скрізь у річному порівнянні.

У грудні найвище зростання у річному порівнянні було зареєстровано в Ірландії (44,7%), Данії (6,7%) та на Мальті (5,0%), а у Словенії (10,4%), Угорщині (8, 7%) та Болгарії (6,9%) зафіксовано найбільш різке зниження.

За матеріалами сайту ukrrudprom.com