«Промислова політика для виживання України. Долаючи наслідки 30 років деіндустріалізації»

Понад три десятиліття деіндустріалізації, недооцінки ролі держави в економіці та руйнівний вплив війни створили комплекс викликів для української промисловості.

Ключовий виклик, що постає сьогодні перед Україною – необхідність розробити ефективну промислову політику, яка стане основою для відновлення економіки, повоєнної розбудови країни та подолання багаторічного ослаблення промислового потенціалу.

Про це йдеться у дослідженні, яке підготували незалежний експерт з економічного відновлення Браян Мілаковський та директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк.

Автори дослідження наголошують на важливості активного втручання держави у відновлення економіки, подолання ринкових провалів та забезпечення стратегічного планування розвитку галузей.

У роботі надаються рекомендації щодо можливих шляхів відновлення національної промисловості та створення умов для її стійкого розвитку, що дозволить Україні забезпечити конкурентоспроможність на міжнародній арені та зміцнити економічну незалежність.

Презентація дослідження

Месенджер Telegram, хоч і викликає певні запитання стосовно безпеки та навіть потрапляє час від часу під загрозу заборони, залишається найпопулярнішим джерелом інформації для майже половини українців. Це підтвердило «свіженьке» жовтневе дослідження від соціологічної групи Рейтинг. За його даними, 47% респондентів отримують новини з Telegram-каналів, 26% – з Youtube, 21% – з телемарафону Єдині новини. Що ж, тенденція залишається незмінною. З огляду на це, Профспілка металургів і гірників України запустила свій офіційний Telegram-канал. Закликаємо всіх, хто цікавиться профспілковим життям в ПМГУ, у країні та в світі, підписатися на нього – за посиланням https://t.me/pmguinfo, qr-кодом на картинці чи просто задавши у пошуку месенджера «Профспілка металургів і гірників України»

Як європейський CBAM може збільшити тягар війни для України

У 2023 році CBAM став новою реальністю – почався його перехідний етап, й імпортери повинні подавати звіти до Європейської комісії про вуглецеві викиди. У 2026 році очікується, що CBAM запрацює на повну, тому імпортерам доведеться здійснювати відповідні платежі.

Найбільше від CBAM постраждає металургійна промисловість України. В Україні 89% сталі виробляється з використанням киснево-конвертерної або мартенівської технології, що означає високу середню вуглецеємність виробництва (2,3 тонни CO2 на тонну сталі). Українська квадратна заготовка та сортовий прокат не зможуть конкурувати з продукцією, що виробляється в електродугових печах у ЄС. В результаті CBAM Україна може втратити весь експорт квадратної заготовки і сортового прокату до ЄС.

Продажі чавуну також можуть припинитися, оскільки CBAM-платежі за чавун можуть сягнути $160 за тонну в 2030 році. Це означатиме, що чавун в основному може бути замінений імпортованим гарячебрикетованим залізом, виробництво якого активно розвивається на Близькому Сході.

Негативний вплив CBAM на металургійну промисловість призведе до ще більших втрат для всієї української економіки, оскільки металургійна промисловість робить суттєвий внесок до ВВП України.

Читати повністю

Сталева витримка: чи зможе український ГМК відновити позиції стратегічного виробника та джерела наповнення бюджету

Тільки-но український ГМК встиг почати відновлення виробництва та експорту продукції після відчутних втрат та двох років виживання, як тут же зустрівся з новими викликами. Про те, які труднощі та перспективи має металургійна галузь України, чи зможе вона відновити позиції стратегічного виробника та які надходження до бюджету країни забезпечує - читайте у огляді.

Читати повністю

Нові випадки звільнення працівників з ініціативи роботодавця

Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» №3768-ІХ від 04.06.2024.

Зазначеним Законом статтю 40 КЗпП доповнено ще двома випадками звільнення працівників з ініціативи роботодавця, а саме:

13) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

14) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.

Звільнення працівника у випадку невиконання правил поведінки (п. 14) потребує погодження з первинною профспілковою організацією, про що доповнено статтю 43 КЗпП України.

Детальніше