11 жовтня 2024 року
Світова економіка може втратити значні кошти в найближчі роки
Глобальна економіка може втратити 14,5 трильйона доларів за п’ять років. Причиною можуть стати геополітичні конфлікти, які сильно впливають на постачання товарів і послуг.
Оператор страхового ринку Lloyd’s of London розробив вісім можливих сценаріїв, де аналізуються системні ризики, повідомляє Reinsurance News.
За оцінками, втрати світової економіки через конфлікти можуть становити від 7,8 трильйона доларів у випадку незначних проблем до 50 трильйонів доларів у найгіршому сценарії.
Понад 80% світових імпортно-експортних операцій, а це приблизно 11 мільярдів тонн товарів, здійснюються через морські шляхи. Тому закриття ключових торгівельних маршрутів через геополітичні конфлікти становить одну з найбільших загроз для стабільності світової економіки, зазначають у Lloyd’s.
Зауважте! Вплив на бізнес залежатиме від регіону, його участі в конфлікті, залежності від міжнародної торгівлі та ризиків затримок або втрат товарів через порушення ланцюгів постачання.
Зокрема, Європа, яка значно залежить від постачання напівпровідників та інших товарів для автомобільної й електронної промисловості, може втратити до $3,4 трлн.
За матеріалами сайту news.finance.ua
8 жовтня 2024 року
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони в Німеччині, найвищий – в Іспанії
Безробіття в єврозоні в серпні становило 6,4%, не змінившись порівняно з липневим рівнем, повідомило статистичне управління Європейського союзу. Це мінімальний показник за час ведення розрахунків. Дані збіглися з консенсус-прогнозом аналітиків, який наводить Trading Economics.
У серпні 2023 року безробіття в єврозоні було на рівні 6,6%. Кількість безробітних у регіоні позаминулого місяця скоротилася на 95 тис. порівняно з липнем, до 10,925 млн. Безробіття серед молоді (населення до 25 років) знизилося до 14,1% з 14,2% місяцем раніше.
Найнижчий рівень безробіття серед найбільших держав єврозони було зафіксовано в Німеччині (3,5%, як і в липні), найвищий – в Іспанії (11,3%, знизився на 0,1 відсоткового пункту). У Франції безробіття в серпні не змінилося і становило 7,5%, в Італії – опустилося до 6,2% з 6,4%.
Загалом у Європейському союзі безробіття позаминулого місяця знизилося до 5,9% з липневих 6%.
За матеріалами сайту open4business.com.ua
3 жовтня 2024 року
Німеччина: допомога по безробіттю скоротиться на 30% тим, хто не хоче працювати
Уряд Німеччини вирішив посилити заходи проти непрацюючих громадян. За повідомленням Федерального міністерства праці, той, хто відмовляється від пропозиції розумної роботи або навчання без поважної причини, має очікувати значного скорочення допомоги. Протягом трьох місяців воно скоротиться на 30%.
Уряд Німеччини також має намір вжити рішучіших заходів проти нелегальної роботи людей, які отримують допомогу. Міністр праці Хубертус Хайль заявив, що будь-хто, хто не погоджується на запропоновану роботу, при цьому неофіційно десь працює, має «очікувати суворіших наслідків».
Зміни ще мають бути схвалені Бундестагом. Очікується, що вони набудуть чинності наприкінці року.
Читати повністю
2 жовтня 2024 року
Інфляція в єврозоні у вересні сповільнилась до 1,8%
Інфляція в єврозоні у вересні 2024 року зросла на 1,8% у порівнянні з аналогічним місяцем 2023 року. Таким чином, показник сповільнив темпи росту порівняно з серпнем, коли він становив 2,2%. Про це свідчать попередні дані Євростату.
Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, очікував скорочення темпів зростання споживчих цін у вересні до 1,9%.
Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, у вересні також сповільнилась порівняно з серпнем – до 2,7%. Ціни на енергоносії знизились на 6% після зниження на 3% у серпні.
У вересні країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Бельгія (4,5%), Нідерланди (3,3%), та Естонія (3,2%). Найнижчі були зафіксовані в Ірландії (0,2%) та Литві (0,4%). У Німеччині споживчі ціни зросли на 1,8%, Італії – на 0,8%, у Франції – на 1,5%.
1 жовтня 2024 року
Кінець вугільної епохи: Велика Британія закрила останню електростанцію на вугіллі
Як пише The Guardian, остання вугільна електростанція в Реткліфф-он-Соар, на південний захід від Ноттінгема, у понеділок відпрацювала останній день.
Так, Сполучене Королівство стане першою заможною індустріальною країною, яка поступово відмовилася від вугілля у виробництві електроенергії.
Використання вугільної енергії у Великій Британії почалося у 1882 році, коли почала виробляти електроенергію перша в світі вугільна електростанція Holborn Viaduct у Лондоні.
«Закриття станції Реткліфф знаменує собою кінець епохи, і вугільники можуть по праву пишатися своєю роботою, яка забезпечує енергією нашу країну вже понад 140 років. Як країна, ми в боргу перед майбутніми поколіннями», – прокоментував міністр енергетики Майкл Шенкс.
170 співробітників станції запрошені зібратися в їдальні в понеділок, де в прямому ефірі з диспетчерської демонстрували момент, коли генератори станції вимикаються востаннє.
Вугільна електроенергія становила 80% від усієї електроенергії Великої Британії на початку 1980-х років і 40% – у 2012 році. У 2023 році частка вугілля в енергобалансі становила 1,3%.
Як повідомлялося, сонячна енергетика 2022 року вперше обігнала кам'яне вугілля у виробництві електроенергії в Європейському Союзі
За матеріалами сайту biz.censor.net
27 вересня 2024 року
Змішаний режим праці: продуктивність поза межами офісу
Нещодавнє опитування, проведене Zoom і Reworked INSIGHTS, показало, що комбінована праця стає домінуючою і приносить несподівану користь організаціям. Основне питання, яке постало перед компаніями, – чи можуть співробітники бути такими ж продуктивними і поза офісом? І опитування показує, що відповідь – позитивна.
Дослідження, в якому взяли участь понад 600 ІТ-керівників і майже 1 900 працівників освітньої сфери, свідчить про те, що змішаний формат роботи підтримує високий рівень ефективності.
За результатами дослідження, 84% працівників заявили, що почуваються продуктивнішими в умовах змішаного (гібридного) формату, ніж в офісі. Водночас компанії беруть це до уваги та продовжують створювати робочі місця, адаптовані до сучасних тенденцій ринку праці. Так 64% керівників компаній відповіли в опитуванні, що їхні співробітники вже працюють у змішаному форматі.
26 вересня 2024 року
Згідно з опитуванням, проведеним постачальником кадрових послуг Acerta Consult, 11,5% працівників у Бельгії вже виповнилося 60 років і більше. Для порівняння, у 2019 році цей показник становив лише 7,23%.
Аналіз понад 230 тисяч співробітників, що працюють приблизно у 19 тисячах приватних компаній, показав, що секторами з найбільшою кількістю співробітників віком від 60 років є логістика та транспорт, а також заклади охорони здоров'я, школи та некомерційні організації.
Аналізуючи цифри, Acerta Consult заявили, що як уряду, так і окремим компаніям важливо розробити «чітку і здійсненну» програму щодо літніх співробітників. Юридичний експерт компанії Шарлотта Пітерс заявила, що вони отримують багато питань від роботодавців про старіння робочої сили.
«Компанії хочуть знати, як вони можуть змусити своїх співробітників працювати довше. Ніколи ще для компаній та їхніх співробітників не було так важливо знайти найкраще рішення для обох сторін», – сказала Пітерс.
Експерти зазначають, що літнім працівникам доступні додаткові дні щорічної відпустки залежно від віку або стажу роботи, пенсійні можливості, достроковий вихід на пенсію та програми допомоги безробітним для літніх працівників.
Ще одним варіантом називають внутрішню мобільність кадрів, коли співробітники можуть міняти посади всередині компанії, щоб працювати довше, або вихід до інших секторів, наприклад, у сферу освіти.
«Нарешті, існує також популярний статус гнучких робочих місць, а також схема подвійної зайнятості, коли співробітники можуть працювати на постійній основі у двох роботодавців одночасно», - зазначила Пітерс.
За матеріалами сайту brusselstimes.com
18 вересня 2024 року
Поступове підвищення пенсійного віку схвалив Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.
Перший етап підвищення розпочнеться з 1 січня 2025 року, повідомляє агентство Xinhua. Протягом п'ятнадцяти років планка пенсійного віку поступово підніматиметься. Наразі жінки, які працюють в офісах, виходять на пенсію у 55 років, працівниці фабрик — у 50, чоловіки — у 60 років. В результаті підвищення пенсійний вік становитиме 58, 55 та 63 роки відповідно. Збільшиться і мінімальний термін сплати внесків до пенсійного фонду, необхідний для отримання щомісячної пенсії. З 2030 року він поступово збільшуватиметься на 6 місяців щороку з сьогоднішніх 15 до 20 років.
Зміна пенсійного віку, перша з 1978 року, пов'язана з поступовим старінням населення Китаю. Як йдеться в офіційній заяві, уряд країни «має активно реагувати на старіння населення, заохочувати та підтримувати зайнятість та підприємницьку діяльність трудящих».
За матеріалами сайту news.cn
18 вересня 2024 року
Індустрія Європи на порозі кризи: брюссельці підтримують працівників Audi Brussels
Минулого понеділка тисячі робітників пройшли вулицями Брюсселя на підтримку співробітників Audi Brussels, щоб наголосити на тяжкому становищі промислового сектору в Бельгії та Європі в цілому.
Марш був організований Загальною федерацією праці Бельгії (FGTB), найбільшою профспілкою Бельгії (CSC) та Загальною конфедерацією ліберальних профспілок Бельгії (CGSLB), з метою привернення уваги до втрати робочих місць та занепаду галузі по всій Європі.
У Бельгії особливо гостро відчувається криза автомобільного сектору, що колись процвітав. Чутки про закриття заводу Audi у Брюсселі «є лише вершиною айсберга, коли йдеться про нестримну деіндустріалізацію в Європі та Бельгії», - попереджає генеральний секретар FGTB Metal Сор Хіллал.
У демонстрації взяли участь профспілки не лише Бельгії, а й з усієї Європи. Робітники закликали до політики «реіндустріалізації» для захисту та розвитку місцевих галузей промисловості та робочих місць.
Профспілки наголосили, що «багато великих підприємств бельгійської промисловості закриються у 2024 році». Вони послалися на ситуацію в Audi Brussels, а також на масові звільнення, що сталися на початку цього року, коли збанкрутував бельгійський виробник автобусів Van Hool.
Минулого тижня італійський економіст і колишній прем'єр-міністр Маріо Драгі представив доповідь про те, як врятувати економіку Європи від «екзистенційних» проблем та підвищити здатність ЄС конкурувати з економічними важкоатлетами – Китаєм та США.
У 400-сторінковому звіті визначаються небезпеки для автомобільної промисловості Європи – «традиційно одного з промислових двигунів континенту», на частку якого припадає 6,1% від загальної зайнятості в ЄС. Тепер європейський автопром «страждає від конкурентних розривів як щодо вартості, так і щодо технологій».
«Ми втрачаємо багато заводів та робочих місць. В Італії, Бельгії, Франції, навіть у Німеччині люди позбавляються роботи і зазнають великих труднощів. Настав час європейській владі подбати про це і вжити заходів, щоб зберегти автомобільну промисловість», – зазначив лідер Федерації металістів Брабанта (FGTB) Наджар Лахуарі.
Автоконцерн VAG планує перенести виробництво електромобілів, які зараз збирають у Брюсселі, до Мексики. На думку Лахуарі, європейський ринок зіткнувся з масовим припливом китайських автомобілів: «Якщо ми нічого не зробимо, через десять років ми прокинемося і зрозуміємо, що у нас більше немає автомобільної промисловості, що виявиться дуже сумно».
За матеріалами сайту brusselstimes.com
2 вересня 2024 року
Інфляція в Європі впала, експерти заговорили про покращення умов кредитування
Інфляція в Єврозоні знаходиться на найнижчому за останні три роки рівні. Так, у серпні зростання споживчих цін скоротилось порівняно з співставним періодом минулого року до 2,2% (у липні інфляція була на рівні 2,6%). Про це повідомив народний депутат Данило Гетманцев з посиланням на дані Євростата.
Відповідно до даних статвідомства ЄС, це найнижче значення з липня 2021 року, загальний показник інфляції поступово наближається до цільового рівня 2%.
Базова інфляція також знизилась, але значно повільніше – з 2,9% у липні до 2,8% у серпні.
При цьому ціни на енергоносії в Єврозоні в останній місяць літа впали на 3% (після зростання на 1,2% в липні).
Ціни на продукти харчування та напої натомість зросли на 2,4% (проти 2,3% у липні).
Відносно країн Європи, то дві найбільші економіки цього регіону зафіксували помітне скорочення інфляції:
у Німеччині у серпні вона склала 2,0% (проти 2,6% у липні),
у Франції – 2,2% (проти 2,7% у липні).
Найменше зростання споживчих цін зареєстровано у Литві (0,7%) та Латвії (0,9%), найвище – у Бельгії (4,5%).
За словами депутата, після оприлюднення серпневих показників інфляції експерти почали прогнозувати, що можна очікувати зниження ставок Європейським Центральним Банком вже 12 вересня. Тобто покращення кредитних умов як для населення, так і для бізнесу.
За матеріалами сайту zn.ua
