
25 березня 2026 року
КП «Компанія «Вода Донбасу»: продовжуємо працювати на благо українського народу

Щороку навесні земля оновлюється. Може саме тому Всесвітній день водних ресурсів, а також День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, які забезпечують цими ресурсами людей, відзначають у березні.
Як би не було, у КП «Компанія «Вода Донбасу» вважають ці свята своїми професійними та вбачають у них гідну нагоду, щоб подякувати працівникам за їхню роботу. Добру традицію не порушують навіть у неймовірно складні воєнні роки. От і тепер адміністрація і профком ПО ПМГУ підприємства знайшли можливість привітати трудовий колектив та вручити його кращим представникам нагороди за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток та відновлення житлово-комунального господарства Донецької області.
Почесними грамотами від соціальних партнерів відзначили 100 працівників. Ще два десятки співробітників Компанії отримали грамоти Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації та Асоціації «Укрводоканалекологія». До того ж, вперше за багато років, 30 спілчан заохотили цінними подарунками – наручними годинниками. Таким чином, з нагоди свят був нагороджений кожен п’ятий працівник підприємства. Основна частина урочистостей пройшла у Слов’янську, однак з огляду на воєнну ситуацію приїхати туди змогли не всі, декому відзнаки вручили на робочих місцях.
Голова ПО ПМГУ Ольга Тихонова зазначає: «Для нашої первинної організації це велике досягнення, що, попри непростий фінансовий стан підприємства, спілчани отримали знаки вдячності та пошани до їх професіоналізму. «Вода Донбасу» вже 12-й рік працює у надзвичайно важких умовах, обумовлених військовою агресією росії у Донецькій області. Виконуючи свої виробничі завдання, її працівники щодня виявляють справжній героїзм. Земний уклін їм всім – кожному, причетному до видобутку, переробки, виготовлення, розподілу води, збору та очищення стічних вод у Донецькій області. Дякую вам, колеги! Бажаю всім нам вистояти, витримати, вижити та дочекатися омріяної Перемоги! З вірою у майбутнє, з надією на завтрашній день продовжуємо працювати на благо українського народу».
25 березня 2026 року
Нові міграційні правила мають забезпечувати захист прав усіх працівників

24 березня в Києві відбулася презентація проєкту Стратегії державної міграційної політики України до 2035 року. До обговорення документа, що має дати відповіді на виклики гострого демографічного та кадрового дефіциту, долучилися представники урядових структур, науковці, роботодавці, а також експерти Федерації профспілок України.
Учасники заходу обговорили трудоресурсний аспект міграції, зокрема питання повернення громадян, інтеграції ВПО та залучення іноземних фахівців для потреб повоєнного відновлення.
Позиція ФПУ з порушених питань наступна: профспілки готові підтримати залучення іноземних працівників, але виключно за умови, що ця політика буде прозорою, контрольованою та напрацьованою у форматі реального соціального діалогу. Такі практики мають застосовуватися точково, тільки у секторах економіки із підтвердженим дефіцитом кадрів, з обов’язковим дотримання принципу рівної оплати за рівну працю, щоб унеможливити штучне заниження зарплат і тиск на українських працівників. До того ж вони мають бути виключно тимчасовим антикризовим інструментом післявоєнної відбудови, а не довгостроковою стратегією замість інвестицій у розвиток власного трудового потенціалу.
Читати повністю
25 березня 2026 року
ОЕСР знизила оцінку потужностей України з виробництва сталі
За інформацією асоціації металургійних підприємств України «Укрметалургпром», Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) суттєво переглянула свою оцінку річних потужностей країни з виробництва сталі. В оновленому звіті, який найближчими днями має розглянути Комітет ОЕСР з питань металургії, зазначено, що з 2023 року потужності України з виробництва сталі становлять 8 млн тонн на рік (раніше їх оцінювали на рівні 38,7 млн тонн на рік).
Зміни в оцінці пов’язані з виключенням заводів, розташованих у тимчасово окупованих Донецькій і Луганській областях, а також із використанням оновлених даних, які точніше відображають фактичні виробничі можливості об’єктів, що перебувають під контролем України.
25 березня 2026 року
Скільки українців повернуться додому після війни?

Після закінчення війни додому повернеться лише 10-15% українців. Такий невтішний прогноз озвучив голова Офісу міграційної політики, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, експерт з трудової міграції Василь Воскобойник. «Люди, які готові повертатися на Батьківщину, зважатимуть на те, що вони мають за кордоном, і те, що вони будуть потенційно мати в Україні», – зауважив експерт.
Цю думку підтверджує та конкретизує доктор економічних наук Дмитро Шушпанов. За його висновками вирішальними для тих, хто все ж хоче додому, будуть: безпека (остаточне завершення бойових дій та розмінування територій), житло (державні програми компенсації, відбудова зруйнованих домівок та доступне іпотечне кредитування), економічне відновлення та робота (створення нових робочих місць, підвищення заробітних плат до рівня, що дозволяє гідно жити, та інвестиції у відновлення економіки), інфраструктура (відбудова шкіл, садочків, лікарень, забезпечення доступу до якісних медичних та освітніх послуг для дітей) та впевненість у майбутньому (дієва боротьба з корупцією, прозорість державних інституцій та європейська інтеграція України).
За матеріалами unian.ua
24 березня 2026 року
Вшановуючи пам’ять Анатолія Пожидаєва

ГС «Координаційна рада «Кривий Ріг – рідне місто» заснувала відзнаку «Майбутнє – в єдності поколінь. В пам'ять Анатолія Пожидаєва» та внесла його ім’я до громадського списку «Легенди трудового Кривбасу».
Рішення цілком логічне, адже А.С. Пожидаєв – особистість дійсно непересічна, і у плані участі в розбудові рідного промислового регіону, і в розрізі профспілкового руху.
Народжений в родині виробничника (його батько будував перші доменні печі «Криворіжсталі», а одразу після війни брав участь у їх відновленні), Анатолій Сидорович пишався своєю «робітничою кісткою» і знав ціну праці. Значну частину свого життя він присвятив профспілковій діяльності. З 1995 по 2003 роки очолював Профспілку металургів і гірників України. Вів її крізь численні шторми постперебудовного хаосу, «дикого капіталізму», економічних криз. Закладав фундамент хороших справ і традицій, що існують і до сьогодні. Був принциповим і мудрим лідером, якого згадують добром всі, хто з ним працювали.
Тож для ПМГУ ініціатива ГС «Координаційна рада «Кривий Ріг – рідне місто» має особливу цінність. Вона не лише вшановує доробок важливої для нас людини, а й несе пам'ять про неї у широкі кола, далеко за межі профспілкової спільноти.
За матеріалами facebook.com/stepanuk.dmitro.625015
24 березня 2026 року
Україна у світовому металургійному виробництві за два місяці 2026 року

За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, у січні-лютому 2026 року металургійними підприємствами країн світу вироблено 222,75 млн т чавуну, з яких 203,66 млн т доменним способом і 19,09 млн т – методом прямого відновлення. Це на 1,18% нижче за показник січня-лютого 2025 р. (225,40 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-лютому 2026 року виплавили 137,70 млн т чавуну, що на 2,70% нижче показника січня-лютого 2025 року (141,52 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні-лютому 2026 року становить 61,8%.
Україна (1,01 млн т або 88,82% відносно січня-лютого 2025 року) спустилася з 14 позиції на 15 серед 40 країн-виробників чавуну.
Щодо виплавки сталі: світові обсяги у січні-лютому 2026 року сягнули 298,21 млн т, що на 1,46% нижче показника січня-лютого 2025 року (302,63 млн т). Лідером з виробництва також залишається КНР: 160,34 млн т, що на 3,60% нижче показника січня-лютого 2025 року (166,33 млн т); частка у світовому виробництві – 53,8%.
Україна (1,03 млн т або 86,7% відносно січня-лютого 2025 р.) піднялася з 25 на 24 місце серед 71 країни-виробника сталі.
24 березня 2026 року
Графіт і титан важливі для інтеграції України в ланцюги постачання ЄС

Таких висновків дійшли експерти проєкту Green Deal Ukraїna (німецько-польсько-українська ініціатива, започаткована Центром Гельмгольца в Берліні). У їхніх матеріалах зазначається: перехід до низьковуглецевої економіки спричиняє зростання попиту на критичну сировину, запитану у технологіях чистої енергетики. До 2030 року ЄС планує видобувати щонайменше 10% стратегічної сировини всередині блоку, переробляти 40% і не залежати більш як на 65% від однієї третьої країни за жодною стратегічною сировиною. Україна, яка має поклади 25 із 34 видів критичної сировини з переліку ЄС, виглядає вигідним партнером для окремих ланцюгів постачання.
У 2025 році Європейською Комісією вже затверджено 60 стратегічних проєктів відповідного спрямування – 47 у ЄС і 13 у третіх країнах. Серед них є один український – щодо Балахівського графітового родовища. На думку авторів дослідження, це сигнал, що якісні українські активи з видобутку критичної сировини, і конкретно графіту, можуть бути запитаними на рівні ЄС.
Також великий потенціал вбачається у постачаннях титану. При цьому в дослідженні наголошено, що в середньостроковій перспективі розвиток наявної титанової виробничої бази України вимагатиме не лише видобутку, а й переходу до продукції з більшою доданою вартістю, адже ЄС не має власного виробництва титанової губки – ключового напівпродукту для виробництва металічного титану і сплавів, що використовуються, зокрема, в окремих технологіях чистої енергетики.
Загалом українські запаси природного графіту сягають близько 17,9 млн тонн графіту (найбільші в Європі та близько 6,2% світових), титану – 8,4 млн тонн титану (найбільші в Європі).
24 березня 2026 року
Серед американців зростає прихильність до профспілок

На тлі політики президента Трампа в США зростає прихильність до профспілок. За підсумками дослідження Інституту соціальної політики, у 2025 році профспілковим членством було охоплено 16,5 мільйона американців, що на 463 тисяч більше, ніж у 2024 році. Це – найвищий показник залученості за останні 16 років.
Зважаючи на те, що загальний рівень профчленства в США є об’єктивно низьким (трохи більше 11%), а розподіл по секторах – вкрай нерівномірним (у профспілки об’єднані 36,4% працівників державного сектору і всього – 6,8% працівників приватного сектору), автори дослідження також приділяють увагу настроям людей, які не є членами профспілок.
Вони констатують, що, за даними останніх опитувань, 43% працівників як державного, так і приватного сектора проголосували б за вступ до профспілки на своєму робочому місці, якби їм була надана така можливість. У 2025 році в США було близько 130,2 мільйона найманих працівників, тобто ще понад 50 мільйонів з них хотіли б мати профспілкове представництво, але не змогли його отримати.
23 березня 2026 року
Зловили особливий виробничий вайб

Зробити вибір на користь гірничо-металургійного фаху, вступивши до профільного навчального закладу, – це одне. А дійсно зловити особливий вайб роботи на великому, потужному підприємстві галузі – трохи інше! Масштаби виробництва вражають, приклад дорослих колег – надихає, спілкування з ними дає можливість зрозуміти, на що «натискати» у навчанні.
Все це повною мірою відчули учасники пізнавальної та змістовної екскурсії на Північний ГЗК – студенти першого курсу Криворізького професійного гірничо-електромеханічного ліцею.
Під час візиту здобувачі освіти відвідали музей комбінату, де ознайомилися з історією його створення, розвитком та досягненнями, завітали на дробильну фабрику №3, щоб на власні очі побачити весь виробничий процес, познайомилися з представниками трудового колективу підприємства – дехто з них свого часу так само розпочинав професійних шлях у галузевих ліцеях та коледжах Криворіжжя.
На офіційній сторінці навчального закладу у Facebook зазначається, що такі заходи є надзвичайно важливими для майбутніх фахівців, адже дають змогу ближче познайомитися з умовами праці, сучасним обладнанням та особливостями обраної професії. У первинних організаціях ПМГУ, які діють і в ліцеї, і на Північному ГЗК, з цим повністю згодні: подібні контакти – найприродніший шлях передачі між поколіннями досвіду та традицій – як виробничих, так і профспілкових.
За матеріалами facebook.com/profile.php?id=100057561364690
23 березня 2026 року
Зарплати за робітничими фахами зростають найшвидше

Аналітики платформи «OLX Робота» з’ясували, які професії мали найвищі медіанні зарплати в Україні станом на лютий 2026 року. У центрі дослідження – робітничі спеціальності, де заробітки зростають найшвидше.
Так, найвищу медіанну зарплату у лютому 2026 року зафіксували серед стоматологів – 150 тис. грн (+20% за рік). Далі йдуть фахівці автосервісу: рихтувальники отримують близько 70 тис. грн (+27%), а автомаляри та автоелектрики – по 60 тис. грн.
У категорії будівництва до переліку високооплачуваних увійшли фасадники (67,5 тис. грн), штукатури (66,3 тис. грн) та муляри (65 тис. грн), причому останні показали приріст одразу на 30%.
У логістиці найвищі доходи мають далекобійники – близько 60 тис. грн (+33%).
У діапазоні 40-50 тис. грн також домінують робітничі професії. Будівельники та малярі отримують близько 50 тис. грн, виконроби – стільки ж, плиточники – 47 тис. грн (+39%), монтажники – 45 тис. грн.
У сфері автосервісу механікам пропонують близько 45 тис. грн, а водіям у логістиці – у середньому 42,5 тис. грн.
Також у цьому сегменті з’являються виробничі спеціальності – зокрема зварювальники та монтажники із зарплатами 41-42 тис. грн.
У межах 35-40 тис. грн переважають вакансії у виробництві. Електрики заробляють у середньому 38,8 тис. грн (+41%), підсобники та малярі – близько 37,5 тис. грн, токарі – 35 тис. грн.
Загалом середня зарплата за роки повномасштабної війни зросла майже на 94%. Кількість вакансій збільшилася на 13%, а ось число охочих працювати скоротилось на 3,5%.
За матеріалами delo.ua


















