15 вересня 2022 року
Про подальшу долю галузі та соціальний діалог
14 вересня у Києві відбулася зустріч Голови ПМГУ Олександра Рябка з Президентом Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), головою НТСЕР Анатолієм Кінахом, передумовою якої стало Звернення Пленуму ЦР ПМГУ до органів влади щодо ситуації в гірничо-металургійній галузі України.
А.Кінах та О.Рябко обговорили ряд питань, зокрема:
1. Збереження та у подальшому розвиток потенціалу галузі, враховуючи зростаючі потреби у металопродукції для підприємств оборонної промисловості, а також на відновлення житла, інфраструктури, інших об’єктів, зруйнованих рф внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.
2. Сприяння соціальному діалогу на національному рівні між профспілками, роботодавцями та владою на належному рівні. Вони зазначили, що діалог було розпочато, але багато ініціатив та пропозицій залишились поза увагою посадовців, хоча вже давно назріла нагальна потреба у вирішенні болючих питань роботи в умовах війни.
3. Законодавчі ініціативи органів влади та депутатів Верховної Ради України.
У продовження цієї розмови стало запрошення Олександра Рябка до участі в засіданні Антикризового штабу УСПП, яке відбудеться у Києві 21 вересня. До напрацювання антикризових рішень щодо збереження і розвитку базових промислових галузей долучаться представники Уряду, НБУ, Верховної Ради, роботодавців. Анатолій Кінах зазначив, що багато проблем в умовах воєнного стану викликають ускладнена транспортна логістика, значне подорожчання енергоресурсів, брак обігових коштів та інше.
15 вересня 2022 року
Право на страйк під загрозою в новому законодавстві ЄС
Право на страйк може бути підірвано новим законодавством ЄС, покликаним забезпечити здатність єдиного ринку протистояти кризам, таким як пандемія Covid, виявив юридичний аналіз, проведений ЄКП.
У вівторок Європейська комісія має намір прийняти свою пропозицію щодо Регламенту про надзвичайний інструмент єдиного ринку (SMEI), який запровадить надзвичайні заходи, щоб гарантувати вільне пересування, а також доступність основних товарів та послуг під час будь-якої майбутньої кризи.
Однак в рамках реформи Комісія планує скасувати існуючий регламент* про функціонування єдиного ринку, який чітко захищає право на страйк. У проекті пропозиції Комісії щодо Єдиного ринку не передбачено жодних таких гарантій.
Профспілки занепокоєні тим, що це означатиме, що страйк може розглядатися як «криза» і що заходи, ініційовані SMEI, можуть підірвати колективні дії, порушуючи міжнародні права, такі як Хартія основних прав ЄС.
Наразі ЄКП звернулася до Європейської Комісії із закликом забезпечити захист права на страйк у новому законодавстві.
Конфедеративний секретар ЄКП Ізабель Шьоманн заявила:
«Пандемія Covid-19 і війна в Україні продемонстрували важливість колективних договорів, керованих профспілками, для забезпечення стійкої економіки, що враховує потреби працівників і громадян під час таких криз.
Право на страйк є невід'ємним від права працівників на колективні переговори і як таке не може бути обмежене надзвичайними заходами. Готовність до кризових ситуацій та реагування на них ніколи не повинні використовуватися як засіб для підриву або відсторонення від основних прав.
Повага до трудових прав є фундаментальною для соціальної ринкової економіки ЄС і ніколи не може розглядатися як перешкода для функціонування єдиного ринку.
Саме тому ЄКП закликає Комісію посилити гарантії дотримання основних прав у цьому законодавстві, зокрема, коли йдеться про соціальні, трудові та профспілкові права».
Примітка
*Стаття 2 «Полуничного Регламенту» 2679/98 про функціонування внутрішнього ринку держав:
«Цей Регламент не може тлумачитися як такий, що будь-яким чином впливає на здійснення основних прав, визнаних у державах-членах, включаючи право або свободу страйку. Ці права можуть також включати право або свободу здійснювати інші дії, що охоплюються конкретними системами промислових відносин у державах-членах».
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
15 вересня 2022 року
Україна скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату на 46%
Україна у січні-серпні поточного року скоротила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 46,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 135,024 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою, у грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за цей період скоротився на 40,6% — до $17,968 млн.
Торішнього серпня імпорт марганцевої руди скоротився. При цьому за вісім місяців 2022 р. ввезення здійснювалося з Гани (99,88% поставок у грошовому вираженні) та Бельгії (0,1%) та Бразилії (0,02%). За вісім місяців 2022 року Україна не постачала марганцеву руду та концентрат на експорт.
Як повідомлялося, Україна у 2021 році знизила імпорт марганцевої руди та концентрату у натуральному вираженні на 26,8% порівняно з 2020 роком – до 425,279 тис. тонн. У грошовому вираженні імпорт марганцевої руди та концентрату за вказаний період скоротився на 29,6% — до $53,917 млн. При цьому основний імпорт здійснювався з Гани (99,87% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (0,07%) та Бельгії ( 0,05%).
Минулого року Україна поставила 770 тонн марганцевої руди та концентрату до Польщі (94,38%) та РФ (5,62%) на суму $89 тис., тоді як у 2020 році поставила на експорт 69,303 тис. тонн марганцевої руди та концентрату на суму $10,819 млн. В Україні добувають та збагачують марганцеву руду Покровський (раніше — Орджонікідзевський) та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (обидва — Дніпропетровська обл.). Споживачі марганцевої руди – феросплавні підприємства.
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
15 вересня 2022 року
Дев’ять залізорудних комбінатів, які розташовані на підконтрольній Україні території, закликали Президента та Уряд посприяти в розблокуванні експорту залізної руди, металопродукції та вугілля через морські порти. Це дозволить підприємствам відновити виробництво і дасть бюджету щонайменше 5 мрлд грн у вигляді податкових надходжень. Також це допоможе стабілізувати курс гривні, адже валютна виручка від експорту металу складатиме 600 млн доларів. Про це йдеться у відкритому листі керівників українських ГЗК до президента Володимира Зеленського та керівника уряду Дениса Шмигаля, який є у розпорядженні редакції Obozrevatel.
«Вітчизняні гірничо-металургійні підприємства перебувають у найтяжчій кризі за всю історію України. Ключовими причинами є обмеження для збуту залізорудної продукції через блокаду українських морських портів, та недостатня пропускну спроможність на західних прикордонних переходах. Через це виробництво сталі в Україні впало на 85%, а український метал стає неконкурентоспроможним на світовому ринку», - вказують ГЗК.
Неконкурентоспроможність української залізорудної продукції викликана зростанням логістичних витрат у 4-6 разів - як через стрімку індексацію залізничного тарифу в Україні (з середини 21 року тариф для руди виріс на 141%), так і через додаткові витрати на перевезення продукції до портів ЄС, пояснюється у листі. В той же час, ціни на залізорудну продукцію впали на третину буквально за кілька місяців.
«Як наслідок, протягом останніх місяців деякі вітчизняні гірничо-металургійні підприємства були змушені працювати у збиток і навіть призупиняти видобуток – зупинилися Інгулецький та Південний ГЗК, ГЗК АМКР, з кінця серпня - Північний ГЗК. Це ставить під сумнів можливість швидкого відновлення виробництва до довоєнного рівня, і матиме руйнівний вплив на послаблену війною економіку України», - наголосили у ГЗК.
Керівники комбінатів нагадали: до війни підприємства ГМК забезпечували 33% загального експорту України (22 млрд. дол. у 2021 році) та формували щонайменше 10% ВВП України. Крім цього, на підприємствах ГМК України прямо та у суміжних галузях було зайнято більше 530 тисяч осіб, а податкові надходження тільки від підприємств галузі у 2021 році склали близько 95 мільярдів гривень.
«Збільшення завантаження гірничо-збагачувальних та металургійних комбінатів України до довоєнного рівня можливе лише за рахунок відновлення доступу продукції підприємств ГМК до віддалених ринків збуту, що стане можливим тільки після розблокування українських портів для залізорудної продукції та вантажів металургійної галузі (метал, вугілля)», - підкреслили у листі.
Водночас, відновлення перевезень вантажів ГМК морським транспортом сприятиме зміцненню курсу гривні, оскільки забезпечить додатково понад 600 мільйонів доларів США валютної виручки щомісяця, зазначають ГЗК.
«Також це збереже сотні тисяч робочих місць в Україні, і забезпечить надходження мільярдів гривень податків та зборів у бюджети та пенсійний фонд: 1,6 мільярдів гривень на місяць безпосередньо від ГЗК; 2,4 мільярди гривень на місяць – кумулятивний ефект (металургійне та коксохімічне виробництво, пов’язані галузі, споживчі податки зайнятих). Також це дозволить уникнути додаткових виплат по безробіттю у розмірі 1,5 мільярдів гривень на місяць», - наголошують керівники комбінатів.
За матеріалами сайту news.obozrevatel.com
14 вересня 2022 року
Росія має відшкодувати втрати від війни!
9 вересня в Міністерстві економіки відбулася узгоджувальна нарада з розгляду проєктів постанови та розпорядження Кабміну щодо відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.
У нараді брали участь керівники та фахівці центральних органів виконавчої влади (Мінекономіки, Державної служби з питань праці, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду та інших); представники роботодавців та об’єднань роботодавців України; від Спільного представницького органу об’єднань профспілок – перший заступник голови СПО, заступник голови ФПУ О.Шубін, заступник керівника департаменту з питань економічного розвитку, ціноутворення, завідувач відділу з питань цін і тарифів ФПУ Л.Гребеннікова, завідувач відділу з питань оплати праці департаменту з питань бюджету та оплати праці ФПУ І.Живолуп. Профспілку металургів і гірників України, майже всі зауваження якої до вищезазначеного проєкту постанови ввійшли до пропозицій СПО об’єднань профспілок, представляла провідний експерт з питань регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ В.Броннікова.
Нараду вів генеральний директор директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки України Ю.Кузовой. Учасники провели фахове обговорення проєктів стосовно підходів до розрахунків грошових втрат роботодавців та працівників у війні, які пов’язані з трудовими відносинами та мають бути компенсовані агресором.
Переважну більшість пропозицій, які відстоювала на засіданні Профспілка металургів і гірників України, було враховано. Зокрема:
– узгоджено, що на відшкодування грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, мають право не тільки ті працівники, з якими було припинено трудові відносини, а й ті, з якими було призупинено дію трудового договору в період дії воєнного стану;
– враховано, що не мають права на відшкодування грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, особи, визнані винними (саме в судовому порядку) у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
– із проєкту порядку відшкодування виключена норма щодо незастосування положень порядку до працівників, яких допущено до роботи без оформлення трудового договору (погоджено: якщо працівника допущено до роботи, то факт його роботи встановлено, а відсутність оформлення трудових відносин є провиною роботодавця, а не працівника);
– перелік сум, які належать до відшкодування працівнику, доповнено сумами невиплаченої середньої заробітної плати мобілізованим працівникам на час призову на військову службу внаслідок внесення зміни до статті 119 КЗпП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року №2352-IX щодо звільнення роботодавця від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу;
– для забезпечення дотримання та виконання процедур проєкту фахівцями Держпраці та роботодавцями збільшені строки подання та опрацювання заявок на відшкодування від роботодавців та працівників;
– досягнуто згоди стосовно необхідності доопрацювання порядку розрахунку компенсації за роботу понад нормальну тривалість робочого часу;
– розширено перелік документів, які підтверджуватимуть розрахунок грошових сум, та обставини, що спричинили втрату цих грошових сум.
Учасниками наради також були обговорені проблеми, які обов’язково мають бути вирішені при подальшому опрацюванні розглянутих «компенсаційних» проєктів. Робота над ними триває.
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
«Наша любов до України потужніша за російську зброю!»
До лютого цього року Анатолій Іванов працював металургом у криворізькому ТОВ «Юністіл», сумлінно виконував непрості обов’язки незвільненого голови первинки ПМГУ підприємства, встигнув, як профлідер, стати героєм публікації журналу «Ваша довіра».
Він пригадує, що тієї трагічної для українців ночі з 23-го на 24-е спокійно відробив зміну в цеху. Зранку, дізнавшись про вибухи поблизу, спершу подумав про військові навчання. Загалом паніки не було. Ніхто не кинув робочі місця, люди допрацювали і пішли по домівках. Дома дізнався шокуючі новини. 25 лютого Анатолій Іванович, учасник бойових дій у зоні АТО, уже був у військкоматі…
14 вересня 2022 року
Українські металурги у серпні скоротили експорт чавуну на 30%
Українські металургійні компанії у серпні 2022 року скоротили експорт чавуну на 29,9% порівняно з попереднім місяцем — до 100,4 тис. т. У грошовому еквіваленті постачання чавуну за кордон за цей період знизилися на 41,4% м/м. — до $51,7 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
У річному обчисленні постачання чавуну за кордон у серпні 2022 року впали на 71,4% у натуральному вираженні та на 74,4% — у грошовому.
За підсумками січня-серпня 2022 року Україна експортувала 877,6 тис. т чавуну. Це на 59,6% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Дохід металургів від експорту становив $475,5 млн, що на 57,8% менше, ніж у січні-серпні 2021 року.
Основним споживачем українського чавуну у січні-серпні 2022 року були США (40,4%). Частка Польщі у загальному обсязі експорту чавуну становила 33,2%. На третьому місці Італія – 9,3%. До війни США споживали більше половини чавуну, що експортувався з України.
У січні-серпні металургійні підприємства України скоротили виплавку чавуну на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 5,15 млн. т. У серпні 2022 року українські металурги випустили 335 тис. т чавуну.
Виробництво продукції ГМК у серпні 2022-го знизилося, зокрема, через погіршення ситуації на глобальному ринку. Зростання цін, зумовлене перебоями в ланцюжках поставок, дозволяло вітчизняним експортерам частково компенсувати втрати, пов'язані зі збільшенням витрат через війну.
Гострою стала проблема зростання собівартості виробництва, і навіть логістики продукції. У зв'язку з цим компанії почали масово анонсувати скорочення завантаження або зупинки потужностей через накопичені проблеми, які влада не поспішає вирішувати спільно з бізнесом.
За підсумками 2021 року експорт чавуну з України зріс на 4% порівняно з 2020-м — до 3,24 млн т. У грошовому вираженні постачання чавуну за кордон у 2021 році збільшилося на 78,1% р./р. - До $ 1,64 млрд.
2021 року більше половини чавуну Україна продала в США (53,6%). На другому місці за обсягом постачання українського чавуну у 2021 році була Італія (22,1%), на третьому — Туреччина (9,7%).
За матеріалами сайту ukrrudprom.com
14 вересня 2022 року
Ринок праці у серпні: кого шукали найчастіше, та які зарплати пропонували
Ринок праці майже відновився на заході країни.
За місяць п’ятірка регіонів-лідерів за кількістю розміщених вакансій не змінилася, але кожна з топу областей отримала найбільший приріст вакансій порівняно з липнем:
Київська — 13 758 (+27%);
Львівська — 5 816 (+17%);
Дніпропетровська — 4 148 (+15%);
Одеська — 2 674 (+26%);
Івано-Франківська область — 1 720 вакансій (+24%).
До переліку областей із найбільшим приростом пропозицій роботи також потрапили Сумська (+28%), Житомирська (+28%) та Полтавська області (+25%).
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Ігор Аскольдов: «Ми розуміємо, що війна – це виснажливий марафон на виживання»
Війна – суворе випробування для всіх українців: і для тих, хто захищає Батьківщину зі зброєю в руках, і для тих, хто працює в тилу, намагаючись втримати на плаву розбалансовану економіку, адже без працюючої економіки, всі ми знаємо, протистояти ворогу неможливо. Про те, як долає численні труднощі воєнного часу колектив запорізького заводу «Дніпроспецсталь», ми попросили коротко розповісти голову первинки ПМГУ цього підприємства Ігоря Аскольдова:
– 24 лютого наше життя незворотньо змінилося. Спочатку були невіра, що таке сьогодні можливо, розгубленість, страх – і сподівання, що все це непорозуміння, яке скоро закінчиться. Але згодом ми усвідомили: ця війна – не спринт, а виснажливий марафон на виживання, тож потрібно навчитися розраховувати свої сили та можливості.
13 вересня 2022 року
У шахт – нові назви: «Козацька», «Покровська», «Криворізька»
Три шахти Криворізького залізорудного комбінату віднедавна з новими назвами. Перейменування промислових об’єктів викликане суспільним запитом і бажанням трудового колективу позбутися будь-яких асоціацій з країною-агресоркою. Про це повідомила журналістка служби інформації підприємства Діана Долгова.
Шахта «Гвардійська» перейменована в «Козацьку», що одразу нам усім нагадує дух славетних предків-козаків, відомих своєю волелюбністю, рішучістю, незламністю і непохитністю у боротьбі за незалежність. З нагоди цієї події голова правління АТ «Кривбасзалізрудком» Сергій Новак вручив директору шахти Максиму Гриненку ікону, на якій зображені Божа Матір та святий праведний отаман Петро Калнишевський.
Шахта «Октябрська» тепер носитиме назву «Покровська». Керівник Криворізького залізорудного комбінату Сергій Новак вручив директору шахти Вячеславу Фюнгу освячену ікону Покрови Пресвятої Богородиці, як символ оберега та захисту. У руках Діва Марія тримає покров, яким захищає все людство, оберігаючи та допомагаючи на нашому життєвому шляху.
Нове ім’я і в шахти «Родіна». 6 вересня було оголошено про зміну її назви на «Криворізька». Виконуючий обов’язки директора шахти «Криворізька» Костянтин Прокопчук в урочистій обстановці отримав ікону, де зображено Богоматір та святих великомучеників Онуфрія і Порфирія. Голова правління Сергій Новак побажав колективу підрозділу ритмічної та плідної роботи на довгу перспективу.
