
31 січня 2025 року
Консолідація зусиль та відновлення економіки
Ці ключові теми обговорювалися на черговому засіданні Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану під головуванням президента УСПП Анатолія Кінаха. Учасниками заходу, який відбувся 30 січня у розширеному форматі, стали представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, експертних установ, профільних асоціацій, об’єднань та організацій підприємців і промисловців, профспілок, Національного інституту стратегічних досліджень, Секретаріату Національної ради, народні депутати України.
Проаналізувавши підсумки соціально-економічного розвитку країни, присутні обмінялися думками щодо можливих ризиків стійкості економіки, обговорили очікування підприємців і промисловців, намітили напрями підвищення консолідації зусиль держави, суспільства, об’єднань та організацій роботодавців для відновлення вітчизняної економіки у 2025 році.
Представники бізнесу наголосили на проблематиці виробничих підприємств, зокрема у гірничо-металургійному комплексі, серед яких особливе місце посідають надвисокі тарифи на електроенергію та залізничні вантажні перевезення. Асоціацією «Страховий бізнес» було презентовано проєкт закону про страхування військових ризиків.
За результатами обговорення вирішили підготувати адресні висновки та пропозиції, які в подальшому будуть направлені на розгляд Президенту України та Уряду.
За матеріалами facebook.com/ntser.ua
31 січня 2025 року
Дефіцит робочої сили буде значним: прогноз НБУ щодо безробіття і зарплат в Україні
У 2025 році дефіцит робочої сили буде значним та обмежуватиме відновлення економіки. При цьому безробіття поступово зменшуватиметься, однак залишиться вищим за довоєнний рівень. Такі прогнози робить Національний банк України в своєму черговому «Інфляційному звіті».
Регулятор зазначає, що проблема браку працівників загострювалася впродовж 2024 року, а ринок праці залишався стисненим. Однак у другій половині року рівень участі в робочій силі дещо зріс, як і кількість нових резюме.
«Ймовірно, українці поверталися до пошуку роботи завдяки подальшому збільшенню зарплат. Проте наслідки війни й надалі обмежували пропозицію робочої сили – кількість мігрантів за кордон упродовж 2024 року зросла на близько 500 тисяч. Також мали вплив мобілізаційні процеси», – зазначено в документі.
Читати повністю
30 січня 2025 року
Подбали про підвищення кваліфікації представників ПМГУ з охорони праці
Донецька обласна організація Профспілки (голова Євген Сівко) дбає про підвищення кваліфікації представників ПО ПМГУ з питань охорони праці. Так, 29 січня для них був організований круглий стіл за участі фахівців Східного міжрегіонального управління Держпраці та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В межах роботи заходу поговорили про:
- попередження випадків прихованого травматизму, недопущення порушення термінів проведення розслідувань, визначених «Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»;
- нові інструменти, які дають роботодавцям можливість ухвалювати необхідні рішення, в тому числі віддалено, та практику застосування «Порядку впровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці» на підприємствах;
- доповнення «Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» темою «Психосоціальна підтримка та перша психологічна допомога на робочому місці»;
- стан виробничого травматизму на підприємствах Донецької області у 2024 році в порівнянні з 2023 роком та інше.
#ПрофспілкаЦеМи
Головний «секрет» – спілкування
У непрості часи сьогодення не так вже й багато профспілкових організацій можуть похвалитися зростанням членства. Цехова організація ПМГУ залізничного цеху №1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» – може. Її лави регулярно поповнюють нові спілчани. Про секрети такої успішної мотивації, а також про інші аспекти профспілкового життя залізничників розповіла голова цехкому ЗЦ-1 Світлана Маджарова – в інтерв’ю начальнику відділу інформації та комунікацій ПО ПМГУ АМКР Віктору Білику.
30 січня 2025 року
Середня пенсія в Україні на третину нижча за реальний прожитковий мінімум
Такий висновок зробили експерти порталу epravda.com.ua, базуючись на даних Пенсійного фонду, Мінсоцполітики та Федерації профспілок України.
За інформацією ПФУ, станом на 1 січня 2025 року в Україні зареєстровано 10,3 млн пенсіонерів, з яких 2,8 млн є працюючими особами. Середній розмір пенсій становить 5789,05 гривень (у працюючих пенсіонерів – 6302,76 гривень).
Реальний прожитковий мінімум, за повідомленням голови бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолани Підласої, у жовтні 2024 року сягав 9 тисяч гривень. Трохи меншу цифру оприлюднила Федерація професійних спілок, спираючись на розрахунки Мінсоцполітики у листопаді 2024 року: середній прожитковий мінімум був зазначений в сумі 8537 гривень (з урахування обов'язкових платежів).
Отже середня пенсія в Україні щонайменше (адже з листопада минулого року ціни на всі значущі товари та послуги продовжували зростати) на 32,2%-35,7% нижча за реальний прожитковий мінімум.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
30 січня 2025 року
Мінекономіки закликає бізнес долучатися до створення Хартії стійкості людського капіталу
Міністерство економіки України розпочало роботу над розробкою першої в країні Хартії стійкості людського капіталу. До неї вже долучилися двадцять провідних компаній, серед яких Нова Пошта, Укрзалізниця та Ощадбанк. Про це повідомила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна під час заходу щодо створення робочої групи з питань розробки та впровадження документа.
Ініціативу, покликану об’єднати роботодавців по всій Україні для спільних дій з метою покращення ситуації на ринку праці, реалізує Міністерство економіки України, Європейський банк реконструкції та розвитку та Академія Фольке Бернадотта, за підтримки компанії Корн Феррі Україна.
Хартія передбачає роботу за п'ятьма основними напрямами: працевлаштування ветеранів, реінтеграція переміщених українців, гнучке управління персоналом, сприяння різноманітності та забезпечення довгострокової стійкості робочої сили.
«Збереження та стійкість людського капіталу – спільне завдання держави та бізнесу. Наразі в Україні є значний потенціал робочої сили, який ми спільно з роботодавцями маємо активізувати та залучити до економічної діяльності», – наголосила Бережна.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
29 січня 2025 року
Інгульчани готові до рішучих дій. Але поки що направили звернення до Держпраці
Ініціативна група працівників Інгулецького ГЗК, наших спілчан, стурбованих долею рідного комбінату, який вже понад пів року простоює, направила звернення до Державної служби України з питань праці. У своєму листі вони окреслюють небезпечну ситуацію, що склалася на підприємстві, та просять провести перевірку законності дій адміністрації ПрАТ «ІНГЗК» стосовно впровадження низки наказів.
На думку Ініціативної групи, ці накази є спробою адміністрації мінімізувати видатки з оплати простою, що завдає значну шкоду та збитки працівникам підприємства і порушує норми статті 113 Кодексу законів про працю України та статті 43 Конституції України.
«Ми не розуміємо, чому саме інгульчани залишилися без роботи! Ведеться якась незрозуміла для нас «гра». Комусь заважає перспективний комбінат?! На підприємстві – близько 3,5 тисяч працівників. У кожного з нас сім’ї, які треба утримувати. Інших підприємств ГМК в Інгульці немає. Нам іти в торгівлю? Люди у відчаї, готові до рішучих дій», – емоційно говорять працівники Інгулецького ГЗК.
Як повідомила головний фахівець з інформаційної роботи Криворізької міської організації ПМГУ Оксана Шахмоть, під час підготовки свого звернення активісти звернулися по допомогу до Міської організації ПМГУ. Її голова Володимир Чернявський зазначив: «Вважаю вимоги людей справедливими. Працівники підприємства прагнуть втручання держави, аби не допустити знищення комбінату. Будемо разом відстоювати справедливість».
29 січня 2025 року
ПО ПМГУ Північного ГЗК: робоча зустріч профактиву з представниками адміністрації
На початку цього тижня актив первинної організації ПМГУ Північного ГЗК отримав нагоду особисто поспілкуватися з представниками адміністрації підприємства. З головами цехкомів зустрілися директор з охорони праці, промислової безпеки та екології Юрій Ровінський та директор з персоналу і соціальних питань Андрій Щербак.
Як зазначено на офіційній сторінці ПО ПМГУ у Facebook, в межах робочої зустрічі обговорювалися питання забезпечення працівників спецодягом та ЗІЗ, якості молока, проведення атестації робочих місць за умовами праці, роботи медпунктів. Крім того, порушувались теми щодо збереження колективу, оплати праці та підвищення зарплат, надання відпусток, бронювання працівників.
Підбиваючи підсумки розмови, голова первинної організації Наталія Шамрицька висловила вдячність соціальним партнерам за конструктивний діалог та відкритість.
29 січня 2025 року
Найбільший дефіцит кадрів в Україні – серед кваліфікованих робітників
Про це розповіла директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. Вона зазначила, що йдеться про такі професії, як швачка, електромонтер з ремонту електроустаткування, сантехнік, електрик, монтер колії, слюсар аварійно-відновлювальних робіт, зварник, електрогазозварник, автослюсар тощо. Найбільші складності з укомплектуванням вакансій виникають у сфері транспорту, на будівництві, в переробній промисловості.
На думку Юлії Жовтяк, у подальшому конкуренція за працівників тільки зростатиме. Вже зараз Міністерство економіки оцінює дефіцит робочої сили на найближчі 10 років на рівні 4,5 млн осіб.
Причиною системного браку робітничих кадрів, за словами голови Держслужби зайнятості, є той факт, що в Україні багато років не популяризувалися робітничі професії. Вони вважалися непрестижними та низькооплачуваними. «І зараз ще українці не хочуть працювати, приміром, швачками через упевненість, що в цій сфері платять дуже невеликі гроші. Тоді як насправді зарплати швачок сьогодні набагато вищі. Електрозварникам пропонують зарплату до 100 тисяч гривень, а операторам верстатів з числовим програмним управлінням – до 120 тисяч гривень на місяць», – розповіла Жовтяк.
За матеріалами сайту news.finance.ua
29 січня 2025 року
Британські промисловці вказують на проблеми урядової політики декарбонізації
Промисловці Великобританії вказали на ризики та вплив урядової політики декарбонізації на енергоємні сектори у відкритому листі до міністра з питань бізнесу і торгівлі Сари Джонс. Серед підписантів документу – галузева асоціація UK Steel, Профспілка працівників металургійної промисловості GMB Union, представники скляної, хімічної, нафтопереробної та інших галузей.
Як зазначається у заяві, британські енергоємні сектори підтримують амбіції уряду щодо прискорення економічного зростання та досягнення цілі нульового рівня викидів, однак їх здатність втілювати «зелену» стратегію на практиці стримується високими витратами на електроенергію, невизначеністю політики та ризиком витоку вуглецю, що часто робить місцеві інвестиції неконкурентоспроможними.
З огляду на це, автори відкритого листа пропонують низку заходів, які уряд може впровадити для розв’язання наявних проблем.