22 вересня 2022 року
Профспілковій молоді – нових здобутків і перемог
У кабінеті голови Криворізької міської організації ПМГУ Анатолія Макаренка 22 вересня було жваво. Своєю потужною енергією заповнили простір запрошені молоді профактивісти з різних навчальних закладів. Привід – вручення здобувачам освіти і студентам іменних профспілкових стипендій від Міської і Центральної рад Профспілки (за підсумками ІІ семестру 2021-2022 навчального року). Про це повідомила головний фахівець з інформаційної роботи Криворізької міської організації ПМГУ О.Шахмоть.
Ось імена перспективної молоді: Кирило Кокотов (Криворізький професійний ліцей), Владислав Самусев (Криворізький професійний гірничо-електромеханічний ліцей), Христина Печена (Криворізький центр професійної освіти металургії та машинобудування), Артур Тарараченко (Інгулецький професійний ліцей), Денис Кім (Політехнічний фаховий коледж КНУ), Антон Ільченко (Автотранспортний фаховий коледж КНУ), Дар’я Поправка (Криворізький технічний фаховий коледж Українського державного університету науки та технологій), Ксенія Головацька (Індустріальний фаховий коледж КНУ), Ганна Білера (Інгулецький фаховий коледж КНУ), Володимир Арутюнов (Гірничо-електромеханічний фаховий коледж КНУ).
Голови студентських первинних організацій ПМГУ, що супроводжували активістів, по-праву пишалися ними. Анатолій Макаренко адресував молоді слова захоплення. Сказав, що бути лідером – відповідально і не завжди легко, це шлях сильних людей. Подякував молодим членам Профспілки за небайдужість та дієвість, побажав нових здобутків і перемог.
22 вересня 2022 року
Директива про мінімальну заробітну плату стимулює працівників, які перебувають у скрутному становищі
Сьогодні Європа зробила важливий крок на шляху до подолання бідності в оплаті праці: Директива про адекватну мінімальну заробітну плату пройшла остаточне голосування в Європейському Парламенті переконливою більшістю голосів - 505 депутатів Європарламенту «за», 92 «проти» та 44 «утрималися».
Це ключове рішення у боротьбі з кризою вартості життя. Голосування відбулося після того, як дослідження ЄКП показало, що найбільш низькооплачувані працівники Європи страждають від найрізкішого зниження купівельної спроможності в цьому столітті, а встановлена законом мінімальна заробітна плата знизилася на 19% в реальному вираженні.
Директива буде означати саме це:
- держави-члени повинні будуть перевіряти адекватність встановленої законом мінімальної заробітної плати з урахуванням купівельної спроможності та прожиткового мінімуму;
- держави-члени будуть зобов'язані сприяти укладанню колективних договорів та боротися з розпадом профспілок, а країни з рівнем охоплення колективними договорами нижче 80% будуть зобов'язані розробити план дій для підтримки колективних переговорів;
- посилення участі профспілок у встановленні та оновленні встановленої законом мінімальної заробітної плати;
- вимога до компаній, які отримують контракти на державні закупівлі, - поважати право на організацію та ведення колективних переговорів відповідно до Конвенцій МОП № 87 та № 98.
Заключним кроком дворічного процесу буде затвердження Європейською Радою Європейського Союзу наприкінці цього місяця протягом наступних тижнів.
Реагуючи на голосування, заступник Генерального секретаря ЄКП Естер Лінч заявила:
«Держави-члени повинні серйозно поставитися до підвищення заробітної плати, вони не повинні чекати два роки, перш ніж буде впроваджена Директива. Вони повинні вжити заходів вже зараз, щоб підвищити встановлену законом мінімальну заробітну плату і сприяти укладанню колективних договорів.
Заробітна плата ніколи не повинна залишати працівників та їхні сім'ї жити в бідності, але саме такою була реальність в Європі протягом занадто довгого часу.
Ця директива є своєчасним стимулом для мільйонів людей, які намагаються обігріти свої домівки та прогодувати свої сім'ї. Не лише шляхом забезпечення адекватної мінімальної заробітної плати, але й шляхом посилення колективних переговорів як найкращого рішення для досягнення справді справедливої заробітної плати для всіх.
Масштаб і нагальність кризи вартості життя досі не відповідали діям, вжитим європейськими інституціями, про що свідчить відсутність будь-яких згадок про заробітну плату в промові про стан справ в ЄС сьогодні вранці.
Це правильний момент для прийняття цієї директиви. Я сподіваюся, що ця директива є важливим кроком і має стати лише початком дій ЄС, необхідних для припинення цієї кризи, на основі плану дій з шести пунктів, розробленого ЄКП.
Зараз ми закликаємо міністрів підписати цю директиву, щоб працюючі люди могли якнайшвидше відчути її переваги. Директива забезпечує реалізацію Європейської опори соціальних прав і демонструє, що Опора - це більше, ніж політичне гасло».
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
22 вересня 2022 року
Роботодавці отримуватимуть компенсації за працевлаштування безробітних
Верховна Рада на засіданні у середу, 21 вересня, прийняла закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці».
За прийняття відповідного законопроєкту №6067 у другому читанні проголосувало 238 народних депутати, повідомив народний депутат від фракції «Голос», перший заступник керівника Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у своєму каналі в Telegram.
Згідно з пояснювальною запискою, законом пропонується:
запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування деяких категорій зареєстрованих безробітних, зокрема молоді, учасників бойових дій, одиноких батьків, осіб за 5 років до досягнення пенсійного віку, осіб з інвалідністю, довготривалих безробітних та інших вразливих категорій громадян;
сприяти працевлаштуванню довгострокових безробітних шляхом надання компенсації роботодавцям витрат єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
запровадити надання фінансової допомоги для започаткування підприємницької діяльності;
змінити підходи до: умов, тривалості та розмірів виплати допомоги по безробіттю, зокрема посилити страхові принципи (чим більший страховий стаж – тим більший розмір допомоги по безробіттю) та послабити до безробітних санкції за звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин;
фінансування громадських робіт та скасування тимчасових робіт, як таких, що не сприяють мотивації до праці;
підбору підходящої роботи для безробітного (врахування, зокрема транспортної доступності, розміру заробітної плати залежно від тривалості безробіття).
За матеріалами сайту minprom.ua
22 вересня 2022 року
Мінфін представив у Верховній Раді проєкт держбюджету-2023 із дефіцитом 20% ВВП
Проєкт державного бюджету України на 2023 рік із видатками на нацбезпеку та оборону 1,14 трлн грн, або 17,8% ВВП, та дефіцитом 20% ВВП, який передбачається профінансувати за рахунок допомоги зовнішніх партнерів, представив міністр фінансів Сергій Марченко засіданні Верховної Ради у середу.
«Він максимально об'єктивний і враховує (…) ризики, має чітко визначені пріоритети: зміцнення обороноздатності держави та соціальний захист громадян», - наведено його слова у пресрелізі відомства.
Згідно з ним, доходи загального фонду держбюджету в проєкті визначені в сумі 1 трлн 146,6 млрд грн, що на 138 млрд грн більше очікуваних надходжень цього року, тоді як видатки - 2 трлн 268,5 млрд грн, що менше очікуваної потреби в цьому році на 272,7 млрд грн.
«Мінфін є послідовним прихильником стабільності ставок податків у період воєнного стану. Це не час для експериментів. Тому доходи розраховані на основі чинної системи оподаткування», - зазначив глава Мінфіну.
Відповідно до презентації, наступного року очікується зниження податку на прибуток на 26,4 млрд грн та відрахувань дивідендів та прибутку від держкомпаній на 41,3 млрд грн, але водночас очікується зростання внутрішнього ПДВ на 48,9 млрд грн та акцизу на 4 млрд грн.
Надходження від зовнішніх партнерів, насамперед США, ЄС та МВФ, очікуються наступного року у розмірі $38 млрд.
Марченко уточнив, що цього року в рамках переговорів із міжнародними партнерами Україна отримала вже $19 млрд фінансової підтримки, з яких майже 50% - грантові кошти.
«До кінця року ми плануємо залучити ще близько $17 млрд додаткового фінансування», - сказав він.
Проєкт держбюджету-2023 розрахований на прогнозі зростання реального ВВП наступного року на 4,6%, а номінального - до 6,4 трлн грн із 4,68 трлн грн цього року та 5,46 трлн грн - минулого року.
Інфляція, як очікується, залишиться наступного року на рівні 30% порівняно з 30,1% цього року, середня зарплата збільшиться до 18,51 тис. грн на місяць із 14,03 тис. грн.
Середній за рік обмінний курс гривні, згідно з макропрогнозом, девальвує у 2023 році до 42,2 грн/$1 із 32,3 грн/$1 у цьому (курс на кінець року - до 50 грн/$1 із 36,6 грн/$1). Проте, як очікується, експорт у наступному році збільшиться на 9% при зростанні імпорту лише на 1%, тоді як цього року падіння експорту прогнозується на рівні 29,2% за зниження імпорту на 9,9%.
За матеріалами сайту interfax.com.ua
21 вересня 2022 року
Антикризовий штаб УСПП: ГМК потребує негайної підтримки
Сьогодні відбулося розширене засідання Антикризового штабу та правління Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), на якому, зокрема, було розглянуте питання про критичний стан справ у ГМК та необхідність дієвої підтримки галузі.
У засіданні брали участь представники Уряду, організацій роботодавців і промисловців та бізнесового середовища. Вів засідання Президент УСПП А.Кінах.
Від профспілок на засіданні були присутні Голова ФПУ Г.Осовий та Голова ПМГУ О.Рябко.
В обговоренні комплексних проблем гірничо-металургійній галузі взяли участь заступник Міністра Мінстратегпрому С.Тихонов, голова Федерації металургів України С.Біленький, директор ГМК-Центру С.Зінченко та Голова ПМГУ О.Рябко.
Виступаючі обговорили питання щодо критичного стану в галузі та необхідності підтримки ГМК та його подальшого розвитку.
За результатами обговорення питань порядку денного будуть підготовлені окремі рішення Антикризового штабу, які надішлють Прем’єр-міністру і профільним міністерствам. УСПП ініціює проведення цільового засідання КМУ по питанням, що обговорювалися на зустрічі.
Виступ Голови ПМГУ Олександра Рябка на засіданні Антикризового штабу УСПП 21.09.2022 р.
#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Прозорість, чесність, живе спілкування
Відповідно до норм діючого Статуту ПМГУ кожен профлідер має з певною регулярністю звітувати членам Профспілки, які його обрали. Це правило не порушує ніхто, але ставлення до нього в усіх різне. Одні вважають такий порядок суворою необхідністю, інші ж – запорукою прозорості та чесності у профспілковій роботі й чудовою можливістю наживо поспілкуватися з людьми.
Голові та активістам первинки ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ» ближче друга позиція. Вони знають: звітувати – корисно, і роблять це щомісячно, відвідуючи робочі зібрання в структурних підрозділах підприємства. Так, нещодавно озвучили працівникам інформацію щодо діяльності профорганізації в серпні.
21 вересня 2022 року
Британські профспілки через суд виборюють скасування легалізації штрейкбрехерів
Група британських профспілок домагається судового перегляду правил, що дозволяють компаніям наймати тимчасовий персонал з агентств для агентств.
Одинадцять профспілок із різних галузей, що представляють мільйони робітників, заявили, що правила можуть посилити трудові суперечки та підірвати право на страйк, повідомляє Reuters.
Під час судового перегляду суддя перевірить законність рішення державного органу. Британський уряд цього року змінив правила використання підприємствами тимчасового персоналу, щоб звести до мінімуму наслідки страйку через колективні дії працівники залізничної мережі, поштової служби та інших галузей.
Профспілки заявили, що нові правила незаконні, оскільки тодішній бізнес-секретар Квасі Квартенг не проконсультувався з профспілками.
«Право на страйк є фундаментальною британською свободою. Але уряд нападає на нього серед білого дня, — заявила у своїй заяві генеральний секретар Британського конгресу тредюніонів Френсіс О'Грейді. - Загроза цьому праву надто сильно зміщує баланс сил у бік роботодавців. Це означає, що працівники не можуть відстоювати гідні умови та безпеку на роботі або захищати свої робочі місця та оплату».
За матеріалами сайту reuters.com
21 вересня 2022 року
В Україні з'явився перший «індекс Бігмаку» з початку війни: скільки реально коштує гривня
Після поновлення роботи ресторанів мережі McDonald’s в Україні, вперше з початку війни з'явилася можливість вирахувати «індекс Бігмаку», а відтак, визначити скільки реально на сьогодні коштує гривня. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Отже, зараз Бігмак в Україні коштує 101 грн. На момент розрахунку липневого індексу, Бігмак в США коштував $5,15. Співвідношення 1:19,6.
Тобто, відповідно до цін Бігмаку, офіційний курс мав би становити 19,6 грн/дол. Офіційний курс НБУ зараз: $1 = 36,6 грн/дол. Отже, гривня недооцінена на 46,4%. І знаходиться між національними валютами Туреччини та Філіппін.
Загалом серед всіх проаналізованих країн у топ-5 найбільш недооцінених національних валют увійшли валюти Румунії (Бігмак коштує на 55,7% дешевше), Індонезії (-54,6%), Південної Африки (-54,5%), Індії (-53,6%) та Єгипту (-52,9%).
Найбільш переоціненими валютами виявилися швейцарський франк (+30,3%), норвезька крона (+21,6%), уругвайський песо (+18,1%), швецька крона (+8,5%) та канадський долар (+2%).
Нагадаємо, що «індекс Бігмаку» розраховує видання The Economist з 1986 року. Згідно з теорією паритету купівельної спроможності, при адекватному курсі валют, один і той самий продукт буде коштувати однаково в різних країнах. Таким чином вдається проаналізувати, наскільки «коректні» курси національних валют відносно до долара.
Курс гривні до долара був відсутній у липневому індексі Біг-Маку, оскільки мережа Mcdonald's тимчасово закрила свої ресторани швидкого харчування після російського вторгнення.
Останній індекс Біг-Мака по Україні був оприлюднений в лютому. Дослідження показало, що українська гривня є однією з найбільш недооцінених валют у світі. І реальний курс гривні до долара мав складати 12 гривень.
Найбільш реальний курс гривні в Україні був всередині 2008 року - гривню недооцінили на 33%. Офіційний курс був 4,6, а за індексом – 3,08. «Біг Мак» коштував 11 грн.
За матеріалами сайту zn.ua
20 вересня 2022 року
В Україні запустили «Єдиний портал вакансій»
За ініціативи Міністерства економіки та Державної служби занятості в Україні запрацював «Єдиний портал вакансій» jobportal.dcz.gov.ua, що має полегшити пошук роботи. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки.
За повідомленням відомства на порталі можна буде знайти роботу відповідно до свого регіону, галузі чи напрямку та очікуваного рівня зарплати. Також обіцяють, що вакансії будуть з’являтись там максимально оперативно.
«Новий інструмент допоможе і роботодавцям, і працівникам та сприятиме відновленню та подальшому розвитку економіки. План Відновлення України передбачає створення більше 1 млн 700 тисяч робочих місць протягом наступних років. Отже, «Єдиний портал вакансій» буде дуже корисним і в майбутньому», - прокоментувала відкриття нового порталу Перший віцепрем'єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Також зазначають, що окрім державних органів над порталом працювали шість найбільших українських сайтів з працевлаштування.
За матеріалами сайту zn.ua
20 вересня 2022 року
ArcelorMittal домовляється з профспілками про схеми зайнятості на заводах в Іспанії
ArcelorMittal минулого тижня розпочала переговори з профспілками щодо широкомасштабної схеми відпусток (схеми тимчасової зайнятості, ERTE) для 8300 працівників іспанських заводів. У компанії це пов’язують зі зниженням попиту на сталь та стрімким зростанням цін на енергоносії, повідомляє Reuters.
Найбільший у світі виробник сталі розраховує протягом кількох тижнів досягти угоди, яка дозволить компанії запроваджувати простій будь-якого з її заводів в Іспанії на будь-який період до кінця 2023 року.
Зокрема, вже простоює сталеливарний завод ArcelorMittal Sestao, річна потужність якого становить 700 тис. т. Компанія також оголосила про намір наприкінці вересня 2022 року тимчасово зупинити роботу однієї з доменних печей на заводі в Астурії.
Корпорація володіє 11 заводами у Іспанії, але не планує простій трьох підприємств (у Алаві та Наваррі), де виробляють сталеві зварні труби.
Як зауважує Reuters, через погіршення економічної ситуації європейські сталевиробники зіштовхнулися з падінням попиту, особливо з боку автовиробників. Споживачі купують більш дешеву сталь з-поза меж Європи, де нижча вартість робочої сили, а ціни на енергоносії не зростають так стрімко. Також на конкуреноспроможність металлургів Європи впливає зростання вартості квот на викиди CO2.
Нагадаємо, що компанія ArcelorMittal спрогнозувала скорочення свого виробництва сталі у Європі в четвертому кварталі 2022 року на 1,5 млн т в порівнянні відповідним періодом попереднього року. Причиною назвали недозавантаження потужностей через зниження попиту на сталеву продукцію та енергокризу.
Як повідомляв GMK Center, корпорація ArcelorMittal ухвалила рішення тимчасово зупинити проєкт будівництва фабрики огрудкування в Кривому Розі. Загальний обсяг інвестицій у проєкт мав становити $250 млн.
Загалом капітальні інвестиції ArcelorMittal у першому кварталі 2022 року зменшилися на 14,5% в порівнянні з першим кварталом 2021 року та на 53,8% в порівняні з четвертим кварталом 2021-го – до $529 млн.
За матеріалами сайту gmk.center
