#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Із бажанням змінювати життя людей на краще
Робота голови первинної організації ПМГУ – складна, відповідальна, часом виснажлива. Вона не всім до вподоби і тим більше не всім до снаги. Але є в ній певна магія: можливість змінювати життя людей на краще, вирішуючи ті проблеми, з якими не можуть впоратися інші.
Провідний інженер тендерно-договірного відділу Криворізького експертно-технічного центру Світлана Мазурик віднедавна повною мірою відчуває всі «особливості» виборної посади на собі. Ні, вона їм не дивується: до «дня Х», коли колеги обрали жінку профлідеркою, вона була членом ПМГУ протягом 15 років. Вперше познайомилася з Профспілкою під час навчання в Гірничому технікумі. Потім здобула вищу освіту в Харківському національному університеті радіоелектроніки і 12 років тому працевлаштувалася в Криворізький ЕТЦ.
26 вересня 2022 року
Україна зберігає 14-ту позицію у світовому виробництві чавуну
За даними Worldsteel, за 8 місяців 2022 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 938,52 млн т чавуну, з яких 865,16 млн т доменним способом і 73,36 млн т методом прямого відновлення. Це на 4,40% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (981,70 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-серпні 2022 р. виплавили 582,17 млн т чавуну, що на 4,10% нижче показника 8 місяців 2021 р. (607,06 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 8 місяців 2022 р. становить 62,0%.
Україна (5,16 млн т або 35,56% відносно січня-серпня 2021 р.) обіймає 14-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
26 вересня 2022 року
Світова виплавка сталі: обсяги виробництва знижуються
Виплавка сталі у світі за 8 місяців 2022 р. становить 1253,89 млн т, що на 5,15% нижче показника січня-серпня 2021 р. (1321,97 млн т).
Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 693,15 млн т, що на 5,70% нижче показника 8 місяців 2021 р. (735,05 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,3%.
Україна (5,19 млн т або 35,55% відносно січня-серпня 2021 р.) обіймає 23-тє місце серед 64 країн-виробників сталі.
За матеріалами сайту ukrmetprom.org
26 вересня 2022 року
Комітет із сталі ОЕСР: робітники вимагають справедливого переходу!
Глобальний союз IndustriALL, industriAll Європа та TUAC закликають Комітет по сталі ОЕСР невідкладно вжити заходів, щоб жоден працівник сталеливарної промисловості не залишився покинутим напризволяще.
На 92-й сесії Комітету з питань сталі ОЕСР, що проходила в Парижі з 19 по 20 вересня, вперше за майже три роки зібралися представники урядів, роботодавців, профспілок та інших зацікавлених сторін.
Через енергетичну кризу та війну в Україні на дводенному заході панувала похмура та напружена атмосфера, і профспілки закликали Комітет розглянути наслідки проблем для сталеливарників.
Вперше на порядку денному Комітету сталі відведено достатньо часу для того, щоб представники профспілок пояснили, які пріоритети існують для робітників у справедливому переході.
TUAC та його партнери, глобальні та європейські союзи, розповіли про виклики, з якими стикаються сталеливарники у процесі цифрового та «зеленого» переходу, і про дії, які можуть зробити профспілки та ОЕСР, щоб допомогти керувати цим процесом. Вони закликали Комітет по стали в рамках свого мандата приділити належну увагу динаміці трудових ресурсів у галузі.
Цей заклик був відображений у заяві голови, в якій вперше було визнано «важливість сприяння справедливому переходу робочої сили в цьому процесі перетворення сталеливарної промисловості».
Виконувач обов'язків генерального секретаря TUAC Вероніка Нільсон прокоментувала:
«Декарбонізація сталеливарної промисловості є глобальним пріоритетом, і країни ОЕСР мають продемонструвати реальне лідерство у цій галузі, забезпечуючи при цьому відповідальне управління процесом переходу. TUAC продовжить порушувати проблеми профспілок у всіх відповідних органах ОЕСР, вимагаючи від країн-членів вжити конкретних заходів щодо забезпечення справедливого переходу в сталеливарній промисловості та інших галузях».
Пролунало кілька доповідей експертів на тему впливу енергетичної кризи на сталеливарну галузь, включаючи її вплив на завдання декарбонізації цього енергоємного сектора. Війна в Україні та подальші санкції проти Росії продовжують чинити тиск на галузь, як з погляду доступу до енергії та сировини, так і з погляду цін на них. Члени ОЕСР зійшлися на думці, що необхідно докласти більше зусиль для здійснення декарбонізації галузі у ці непрості часи, коли на горизонті вимальовується глобальна рецесія.
Директор IndustriALL з питань кольорової металургії та машинобудування Маттіас Хартвіч сказав: «Якщо ми говоримо про виробників сталі, то насправді ми говоримо про сталеливарників, чоловіків і жінок, які виробляють сталь своїми руками та знаннями. Вони знаходяться в центрі «зеленого» та цифрового переходів, і Глобальний союз IndustriALL наполягає на відповідальному управлінні цими переходами за участю роботодавців та профспілок. Ми вітаємо дискусію щодо заходів щодо забезпечення справедливого переходу, у тому числі щодо забезпечення того, щоб будь-які нові «зелені» або цифрові робочі місця були гідними робочими місцями, з реальними контрактами, підкріпленими колективними договорами та справедливою оплатою праці».
TUAC, Глобальний союз IndustriALL і Європейський союз industriAll підкреслили, що декарбонізація має здійснюватися соціально відповідальним шляхом. Профспілки наполягають на тому, що будь-який перехід, чи то «зелений», чи цифровий, має супроводжуватися якісним соціальним діалогом та заходами, спрямованими на те, щоб жоден працівник чи регіон не залишився поза увагою.
Заступник генерального секретаря Європейського союзу industriAll Джудіт Кіртон-Дарлінг сказала: «Профспілки наполягають на тому, щоб перебувати за столом переговорів під час обговорення «зеленого» та цифрового переходів. Як говорить наш маніфест Справедливого переходу: «Не вирішуйте нашу долю без нас!». Якісний соціальний діалог – важливий інструмент для забезпечення того, щоб перехідні процеси здійснювалися соціально справедливим шляхом, щоб жоден працівник не був кинутий напризволяще».
За матеріалами сайту industriall-union.org
26 вересня 2022 року
ЄС може ввести санкції щодо сталеливарної продукції з РФ
Новий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії, швидше за все, не включатиме обмеження цін на нафту. Про це повідомив європейський редактор Радіо Свобода Рікард Йозвяк у Twitter у неділю, 25 вересня.
«Оскільки G7 все ще працює над деталями обмеження цін на нафту, воно, ймовірно, не фігуруватиме в останньому пакеті санкцій ЄС проти Росії», - написав він.
Йозвяк додав, що, найімовірніше, будуть санкції щодо хімічної та машинобудівної галузей, а також сталеливарної продукції на загальну суму 12 млрд євро.
Крім того, під персональні санкції потраплять особи, причетні до «референдуму» на тимчасово окупованих територіях України.
Раніше агентство Reuters повідомило, що новий пакет санкцій ЄС проти Росії можуть ухвалити на засіданні Європейської ради 6-7 жовтня. При цьому стверджувалося, що обмеження цін на російську нафту буде відповідати кроку, про який домовляється G7.
Також глава зовнішньої дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що міністри закордонних справ країн ЄС домовилися підготувати нові санкції проти Росії та збільшити постачання зброї Україні.
За матеріалами сайту minprom.ua
23 вересня 2022 року
Звітувала Запорізька обласна рада ПМГУ
На тлі руйнівної війни думки про профспілкову звітну кампанію відійшли на другий план навіть у лідерів та активістів, не то що у пересічних членів ПМГУ. Однак принцип обов’язкового звітування перед тими, хто тебе обрав, є ключовим в діяльності Профспілки металургів і гірників України. Він забезпечує відповідність дій різних ланок профспілкової структури потребам та інтересам людей праці. Тож, попри численні складнощі сьогодення, вчасне та організаційно досконале проведення звітних заходів має лишатися одним із наших пріоритетів.
Саме такими міркуваннями керувалися у запорізькому осередку ПМГУ, готуючись до Звітної конференції обласної організації Профспілки. Вона відбулася 22 вересня, за участі 95 обраних у первинках делегатів. Частина делегатів приймала участь у конференції в режимі онлайн. У такий же спосіб до обговорення питань її порядку денного долучився очільник ПМГУ Олександр Рябко.
Як і належно, з інформацією про роботу обласної ради Профспілки за період з 20 грудня 2019 року по 22 вересня 2022 року присутніх ознайомив голова територіальної організації Валерій Сєдов. В першу чергу, профлідер охарактеризував ситуацію в регіоні. Вона, на жаль, несприятлива: 60% Запорізької області окуповано, 20% знаходиться в зоні бойових дій, підприємства ГМК на підконтрольній Україні території потерпають від цілого комплексу економічних та логістичних проблем, які призводять до скорочення виробництва, і, як наслідок, до падіння рівня життя працівників. І так скрутне положення трударів погіршується діями влади щодо просування антисоціальних реформ в законодавчому полі, які також мають на меті послаблення позицій профспілкового руху.
Працюючи в таких умовах, Запорізька обласна організація ПМГУ закономірно стикнулася із цілою низкою нових викликів, але продовжила сумлінно вирішувати поставлені перед нею завдання у сферах соціально-економічного та правового захисту членів Профспілки, колективно-договірного регулювання трудових відносин, здійснення громадського контролю охорони праці, підтримки мобілізованих до лав ЗСУ, молоді, ветеранів, підвищення кваліфікації активу, інформування та інших.
Оприлюднивши конкретні дані щодо результатів роботи по кожному з наведених напрямів, Валерій Сєдов завершив свій виступ словами вдячності: профспілковому активу та первинним організаціям підприємств регіону, Центральній раді ПМГУ та обласній раді профспілок, фахівцям апарату Запорізької обласної ради – всім, хто у такий скрутний час знаходив у собі сили стояти на варті трудових прав та гарантій металургів і гірників України.
Дані щодо фінансового боку діяльності облорганізації (порушень у якій не виявлено) делегатам конференції представила голова контрольно-ревізійної комісії Тетяна Поцілуйко.
В обговоренні доповідей взяли участь голови первинок: О.Логунова (ПО ПМГУ «Запоріжвогнетрив»), І.Аскольдов (ПО ПМГУ «Дніпроспецсталь»), О.Ільїн (ПО ПМГУ «Запорізький завод феросплавів»).
У свою чергу можливістю поспілкуватися з учасниками Конференції скористався і Олександр Рябко. Він розповів про роботу Профспілки в умовах воєнного часу, про допомогу, що надається спілчанам, які через російську агресію втратили роботу і можливість нормального життя, про значну волонтерську підтримку наших воїнів з боку первинних, територіальних організацій ПМГУ та Федерації профспілок України. Також Олександр Іванович дав високу оцінку тій сутужній і ефективній роботі, яку виконує Запорізька обласна організація Профспілки в надскладних умовах сьогодення.
За підсумками всіх виступів звіт КРК було затверджено, роботу Запорізької обласної ради ПМГУ в звітному періоді – визнано задовільною. Всі ухвалені конференцією рішення знайшли відображення у відповідних постановах.
23 вересня 2022 року
Профспілкова сторона готується до проведення засідання НТСЕР
20 вересня у Будинку профспілок у Києві відбулось засідання профспілкової сторони НТСЕР, яке вів Співголова НТСЕР, Голова ФПУ Григорій Осовий.
У ході засідання члени НТСЕР від профспілкової сторони у залі і через підключення у ZOOM, обговорили запропонований порядок денний засідання Ради, яке планується провести 28 вересня за участі всіх трьох сторін: від держави, профспілок і роботодавців.
Це питання про діяльність Національної ради з моменту відновлення її роботи та основні завдання на наступний період з урахуванням умов воєнного стану, про підтримку внутрішньо переміщених осіб та подолання безробіття як стратегічні ініціативи, реалізація яких є необхідним для відновлення країни,
про пропозиції сторін соціального діалогу до проекту Державного бюджету України на 2023 рік щодо економічного відновлення держави, зміцнення її обороноздатності та забезпечення соціального захисту громадян в умовах російської агресії проти України, про затвердження нової редакції Регламенту НТСЕР, формат подальшої участі Національної ради у діяльності МАЕСРПІ.
Також учасники розглянули питання про пропозиції профспілкової сторони НТСЕР щодо головування у Національній раді. Обговорення цього питання продовжиться у тристоронньому форматі 23 вересня ц.р. за погодженням з Секретаріатом НТСЕР.
Профспілкова сторона рекомендувала заступника Голови ФПУ Олександра Шубіна на посаду заст. голови Комітету НТСЕР з питань трудових відносин та ринку праці.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
23 вересня 2022 року
Україна у серпні опустилася на 30 місце у рейтингу світових виробників сталі
Металургійні підприємства України у серпні поточного року знизили виробництво сталі у 5,1 раза, або на 80,3%, порівняно з аналогічним періодом 2021 року – до 366 тис. тонн, посівши 30 місце у рейтингу 64 країн-основних світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з даними Worldsteel, оприлюдненими у четвер, у серпні 2022 року зафіксовано скорочення виплавки сталі до серпня 2021 року в більшості країн першої десятки, крім Китаю, Індії та Ірану, передає Інтерфакс-Україна.
Перша десятка країн-виробників стали за підсумками серпня виглядає наступним чином: Китай (83,87 млн тонн, зростання на 0,5% до серпня 2021 року), Індія (10,2 млн тонн, зростання на 1,2%), Японія (7,34 млн. тонн) , "мінус" 7,4%), США (6,99 млн тонн, менше на 7,1%), Південна Корея (6,08 млн тонн, "мінус" 0,4%), РФ (5,9 млн тонн, "мінус "5,5%), Німеччина (2,87 млн тонн, "мінус" 2,3%), Бразилія (2,84 млн тонн, "мінус" 11,3%), Туреччина (2,79 млн тонн, менше на 21%) та Іран. (2,06 млн тонн, зростання на 64,7%).
Україна за підсумками серпня перебуває на 30 позиції із 366 тис. тонн сталі (менше на 80,3% до серпня 2021 року). У липні поточного року країна виробила 281 тис. тонн сталі, у червні – 295 тис. тонн, у травні – 308 тис. тонн, у квітні – 281 тис. тонн, у березні – 200 тис. тонн, у лютому – 1,37 млн тонн , у січні – 1,85 млн тонн.
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі у світі знизилася на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 150,55 млн. тонн.
За матеріалами сайту minprom.ua
23 вересня 2022 року
В Україні створено проєкт «Mining Front» для відновлення зруйнованої добувної інфраструктури
В Україні за ініціативи Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ) у партнерстві з Austrian Association For Integration започатковано проєкт «Mining Front». Він спрямований на відновлення добувної інфраструктури, зруйнованої внаслідок російського вторгнення.
Метою проєкту є надання донорської фінансової та матеріальної допомоги підприємствам галузі, що постраждали через бойові дії, на добровільній, некомерційній, рівній та взаємній основі. Передбачається, що її консолідуватимуть за участі міжнародних сервісних та добувних компаній, фінансових інституцій.
Як розповіла виконавча директорка Національної асоціації добувної промисловості України Ксенія Оринчак, проєкт стартував 16 вересня 2022 року, а підготовку до нього розпочали ще у травні-червні. У рамках проєкту, зокрема, планується надавати допомогу підприємствам, які працюють, але мають труднощі з логістикою. Також передбачається допомога підприємствам, яким потрібне обладнання для забезпечення та покращення роботи.
Партнером проєкту є австрійської громадської організація Austrian Association For Integration. Її основною функцією є пошук донорів серед міжнародних добувних та сервісних компаній, фінансових установ та ГО. Безумовно, зазначає Ксенія Оринчак, ідеться і про координацію процесів, що відбуватиметься у співпраці з НАДПУ, оскільки важливо, аби реципієнти отримали необхідну допомогу. З боку України вся співпраця ведеться через Асоціацію.
Під допомогою від донорів мається на увазі обладнання та комплектуючі як з боку спонсорів чи Austrian Association For Integration, так і закупівля його в Україні, якщо це можливо. Кожен випадок розглядатимуть окремо і ухвалюватимуть рішення.
«Для цього ми створили анкети як для донорів, так і реципієнтів, аби розуміти, яка саме допомога потрібна та від кого її отримати. Усе, що потрібно для функціонування підприємств, зокрема, кошти для них. Але це отримають підприємства, які дійсно існують та офіційно зареєстровані», – зауважила Ксенія Оринчак.
Серед донорів є швейцарські та німецькі компанії, проте наразі вони не називатимуть себе публічно – можливо, це станеться після перемоги України.
На допомогу можуть претендувати абсолютно всі добувні підприємства України, які постраждали внаслідок війни, чиє функціонування під загрозою або які вже зупинилися. У рамках проєкту їх не ділять за категоріями – газові, металургійні або вугільні.
«Проєкт точно діятиме до моменту перемоги України у війні з Росією. Бо Росія цілеспрямовано знищує добувні підприємства, аби показати свою міць якщо не на полі бою, то у знищенні енергетичної інфраструктури нашої країни, обстрілах підприємств, які сплачують найбільше податків до держбюджету. Цілком імовірно, що цей проєкт функціонуватиме і після закінчення війни, аби відновити втрачене у добувній галузі», – відзначила Ксенія Оринчак.
За матеріалами сайту gmk.center
23 вересня 2022 року
Уряд Іспанії пропонує запровадити податок на багатих, щоб впоратися з економічною кризою
Міністерка фінансів Іспанії Марія Хесус Монтеро в четвер оголосила про те, що уряд країни працює над можливістю запровадження нового тимчасового податку на великий дохід для компенсації великих витрат для менш забезпечених людей.
Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на RTVE.
За словами глави іспанського Мінфіну, новий податок на багатих у разі запровадження почне діяти з 2023 року й стосуватиметься компаній, які отримують надприбутки – зокрема енергетичних компаній, – та іспанців із найбагатшими доходами.
Діятиме цей податок лише два роки, запевнила Монтеро.
Новий податок відрізнятиметься від нинішнього податку на багатство, який стягується з активів вартістю понад 700 тисяч євро і передається владі автономних спільнот. Частина з них уже оголосили про плани скасувати або зменшити його, щоб привабити великий бізнес.
Економіка Іспанії зазнала втрат через війну в Україні, зростання інфляції та цін на енергоресурси, а також високий рівень безробіття. У червні іспанський уряд виділив понад дев'ять мільярдів євро на соціальну допомогу.
А в липні стало відомо про запровадження в Іспанії "надзвичайних і тимчасових" податків для банків і енергетичних компаній на тлі зростання цін і вартості комунальних послуг, які також діятимуть два роки.
За матеріалами сайту eurointegration.com.ua
