14 листопада 2024 року
Триденна публічна дискусія з такою темою розпочалася 13 листопада в Академії праці, соціальних відносин і туризму ФПУ.
Захід організувала Федерація профспілок України у співпраці з міжнародними партнерами. У ньому беруть участь провідні науковці, експерти, представники влади, місцевого самоврядування, всеукраїнських профспілок і територіальних профоб'єднань, організацій роботодавців та інститутів громадянського суспільства.
Серед виступаючих: Григорій Осовий, Голова Федерації профспілок України, Вадим Івченко, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Анатолій Кінах, Голова Об'єднання організацій роботодавців України, Микола Маломуж, генерал Армії, професор, громадський діяч, керівництво Національної служби посередництва і примирення, Асоціації органів місцевого самоврядування.
13 листопада 2024 року
Дослідження для майбутнього: гідні умови праці та промислова політика для виживання України
У Києві відбулася презентація результатів досліджень «Ознаки гідного робочого місця в контексті військової економіки та повоєнної відбудови» і «Промислова політика для виживання України».
Дослідження підготовлені за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. До підготовки цих проєктів долучилися фахівці Федерації профспілок України, роботодавці, науковці, актив Молодіжної ради ФПУ а також міжнародні експерти, які спільно аналізували можливості відновлення української економіки. Презентація досліджень у Будинку спілок стала практичним кроком у процесі поінформування суспільства про ці важливі проєкти.
Під час заходу також відбулася відеоконференція, в якій узяли участь представники Мінекономіки, Державної служби зайнятості, Інституту демографії, представники всеукраїнських профспілок, зокрема, голова ПМГУ Олександр Рябко та його заступник Богдан Оверковський.
Дискусії, зокрема, зосередилися на перспективах післявоєнної відбудови, створенні гідних робочих місць та побудові стабільної економіки, здатної долати сучасні виклики.
Учасники заходу дійшли висновку, що відновлення України потребує активної участі кваліфікованих працівників та відповідних умов праці, що разом стануть потужним стимулом для залучення і збереження трудових ресурсів.
Сьогоднішня ситуація вимагає не лише забезпечення фізичної безпеки та стабільної зарплати, а й створення комфортних умов, які включають можливості для розвитку і рівні права для всіх працівників.
Гідні умови праці підвищують мотивацію, продуктивність і задоволеність, сприяючи зниженню плинності кадрів і сталому розвитку бізнесу.
На шляху до євроінтеграції Україна має не лише відповідати європейським стандартам праці, але й активно впроваджувати сучасні підходи до розвитку робочої сили та створення гідних умов для всіх працівників: для тих, хто сьогодні залишається в країні і для тих, хто виїхав під час війни.
Забезпечення прав працівників, безпечних умов праці та соціальної відповідальності є фундаментальними принципами, що не лише сприятимуть економічній стабільності, а й дадуть змогу закласти основу для довготривалого зростання та інноваційного розвитку. Це не лише крок у напрямку інтеграції до європейської спільноти, але й потужний поштовх до формування сучасного суспільства, де кожен працівник матиме можливість реалізувати свій потенціал і сприяти повоєнній відбудові держави.
Завдяки активному впровадженню цих стандартів і реалізації стратегій, описаних у дослідженнях, Україна має шанс не просто відновитися після руйнувань війни, а й стати конкурентоспроможною державою з сильною економікою, соціально згуртованою і опираючись на молодь, здатною гідно відповідати на виклики сучасності.
За матеріалами сайту pon.org.ua
13 листопада 2024 року
За словами прем'єра, згідно з цими законопроєктами виплати залежатимуть від оцінки стану працездатності, а їх розмір для людей із повною стійкою втратою працездатності порівняно з нинішнім суттєво зросте.
Крім того, для людей із частковою стійкою втратою працездатності держава компенсуватиме різницю в заробітній платі, яку особа мала до страхового випадку та після повернення на роботу.
Також, за словами Шмигаля, запропоновані зміни збільшують тривалість оплачуваного лікування та реабілітації з чотирьох місяців до півтора року і захищають людину від звільнення на весь період лікування.
«У такий спосіб система стане більш справедливою. При цьому статус інвалідності зберігається. Він передбачає право на соціальні послуги, реабілітацію, пільги та підтримку в працевлаштуванні. Для тих, хто має інвалідність, ситуація не зміниться», - повідомив прем'єр.
Шмигаль повідомив, що йдеться не про зміни в якійсь інституції, а про створення нової філософії соціальної підтримки.
Читати повністю
13 листопада 2024 року
Феросплавні заводи України за 10 місяців скоротили експорт у 5 разів
Україна в січні-жовтні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 5 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 66,260 тис. тонн із 334,008 тис. тонн. Про це йдеться в даних Держмитслужби.
Згідно зі статистикою, у грошовому вираженні експорт феросплавів знизився в 3,7 раза – до $78,138 млн з $288,958 млн.
Водночас основний експорт здійснювали в Польщу (25,17% поставок у грошовому вираженні), Туреччину (24,31%) та Італію (19,74%).
Крім того, у січні-жовтні Україна імпортувала 77,556 тис. тонн цієї продукції порівняно з 6,790 тис. тонн за січень-жовтень 2023 р.(зростання в 11,4 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 4,8 раза – до $131,192 млн із $27,192 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (35,03%), Норвегії (18,98%) і Казахстану (14,38%).
Нагадаємо, Україна в січні-вересні поточного року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні в 5,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 59,167 тис. т з 325,066 тис. т.
За матеріалами сайту minprom.ua
13 листопада 2024 року
Індекс споживчих настроїв та економічних очікувань українців зменшився
За даними дослідження Info Sapiens «Споживчі настрої в Україні» у жовтні 2024 року Індекс споживчих настроїв українців зменшився на 3,8 пунктів та становить 68,8 п. Зменшились усі складові індикатора. Про це йдеться в дослідженні Info Sapiens.
У жовтні 2024 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 68,8 п., що на 3,8 п. нижче за показник вересня.
Індекс поточного становища (ІПС) зменшився і складає 54,3 п., що на 1,5 п. нижче за рівень цього показника у вересні. Складові цього індексу зазнали таких змін:
- індекс поточного особистого матеріального становища (х1) зменшився на 2,4 п. та становить 47,7 п.;
- індекс доцільності великих покупок (х5) зменшився на 0,6 п. та становить 61 п.
13 листопада 2024 року
Мінімальну зарплату та прожитковий мінімум не підвищать у 2025 році: пояснення комітету ВР
У 2025 році уряд не буде підвищувати соцстандарти населення, бо це величезні видатки для бюджету і на них не знайшли грошей.
Про це повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа в інтерв'ю Forbes Ukraine.
«До другого читання нових великих джерел покриття видатків не з’явилося, доходи державного бюджету збільшили лише на 2,8 млрд грн. А перегляд соцстандартів вимагає величезних видатків», - пояснила вона.
За її словами, підвищення мінімальної зарплати на 100 грн коштуватиме 5,3 млрд грн, а підвищення прожиткового мінімуму на 100 грн – 11 млрд грн.
До них привʼязано дуже багато інших показників: зарплати в бюджетній сфері, видатки на соціальну допомогу, видатки Пенсійного фонду.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
12 листопада 2024 року
Виробництво та споживання металопрокату в Україні за 10 місяців 2024 року
У січні-жовтні 2024 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 5264 тис т металопрокату (120,6% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 3682 тис. т, або 69,9%. В січні-жовтні 2023 р. частка експорту становила 54,9% (2398 тис т при загальному виробництві металопрокату 4365 тис т).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-жовтні 2024 р. становить 46,31%, що трохи перевищує показник січня-жовтня 2023 р. (44,87%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 10 місяців 2024 дещо перевищує показник січня-жовтня 2023 р. (39,35% та 37,07% відповідно). Частка ж сортового прокату значно нижча за показник січня-жовтня 2023 р. (14,34% у 2024 р. проти 18,06% у 2023 р.).
Структура імпорту за 10 місяців 2024 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,50% та 18,93% відповідно); в січні-жовтні 2023 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,51% та 18,62%).
За 10 місяців 2024 р. ємність внутрішнього ринку становила 2617,7 тис. т металопрокату, з яких 1035,7 тис. т або 39,25% припадає на імпорт.
12 листопада 2024 року
IG Metall. Закономірний результат переговорів: зарплату працівників збільшено
Найбільша промислова профспілка Німеччини повідомила, що регіональні переговори північної та баварської зони, які тривали понад 18 годин, завершилися угодою, згідно з якою працівникам електротехнічної та металургійної промисловості буде підвищено заробітну плату на 5,5% протягом 25 місяців: на 2% з квітня 2025 року та ще на 3,1% з квітня 2026 року. Крім того, у рамках угоди співробітники також отримають одноразову виплату у розмірі 600 євро (637 доларів США) до лютого, а допомога для стажистів зросте на 140 євро на місяць у січні.
Зростання не досягає 7%-ого збільшення, як того вимагала профспілка, але перевищує пропозицію роботодавців про підвищення на 3,6% протягом 27 місяців.
Угода, досягнута місцевими відділеннями профспілки IG Metall, зазвичай приймається у всіх одинадцяти регіонах колективних переговорів по всій країні і поширюється на 3,9 мільйонів працівників.
Переговорник від землі Північний Рейн-Вестфалія Кнут Гіслер заявив, що вважає такий результат перемовин закономірним з огляду на економічну та політичну ситуацію.
«Це приносить стабільність і безпеку для співробітників та економіки... незважаючи на дуже різні стартові позиції, ми можемо знайти відповідальні та правильні компроміси», - сказав Гіслер.
Представник виробничої ради VW привітав угоду з IG Metall, але відмовився коментувати її до наступного раунду переговорів 21 листопада.
За матеріалами сайту reuters.com
12 листопада 2024 року
У жовтні гірники України збільшили експорт залізної руди на 31,5%
Українські гірничодобувні компанії за підсумками жовтня 2024 року збільшили експорт залізної руди на 31,5% у порівнянні з попереднім місяцем – до 2,54 млн т. Порівняно з жовтнем 2023-го обсяги експорту зросли на 65,2%. Про це свідчать дані Державної митної служби.
Жовтневі обсяги експорту майже відновились до середньомісячного показника у поточному році (2,81 млн т) після падіння до мінімуму з початку року у вересні (1,93 млн т). Це стало можливим завдяки відновленню попиту з боку ключових споживачів. Зокрема, в Китай за місяць спрямовано 1,21 млн т ЗРС (+123,5% м./м.), в Словаччину – 320,26 тис. т (+10%), в Польщу – 412,15 тис. т (+7,6%).
Протягом січня-жовтня 2024 року Україна збільшила експорт залізної руди на 96% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 27,79 млн т. Основна частина продукції спрямована до Китаю – 12,01 млн т, Словаччини – 4,06 млн т, та Польщі – 4,28 млн т.
Виручка від експорту залізної руди за 10 місяців становила $2,34 млрд (+59,4% р./р.), а у жовтні – $166,83 млн (+17,2% м./м.; +14,2% р./р.).
За матеріалами сайту minprom.ua
12 листопада 2024 року
Інфляція у жовтні становила 1,8% - Держстат
У жовтні 2024 року споживчі ціни зросли на 1,8% до вересневого показника; річна інфляція прискорилася вже до 9,7%.
Про це повідомила Державна служба статистики України, передає Укрінформ.
«Інфляція на споживчому ринку в жовтні 2024 р. порівняно з вереснем становила 1,8%, з початку року – 8,4%», - йдеться в повідомленні.
У річному вимірі (проти жовтня 2023 року) споживчі ціни зросли вже на 9,7%, тоді як у вересні цей показник дорівнював 8,6%.
