23 грудня 2024 року
VW та IG Metall досягли угоди: збереження заводів, скорочення робочих місць і економія витрат
Після тривалих переговорів та кількох страйків німецька профспілка IG Metall та компанія Volkswagen AG досягли компромісу щодо нового колективного договору У профспілці наголосили, що поки всі заводи будуть збережені, гарантовано і збереження робочих місць до 2030 року. Однак за цей час поступово буде скорочено 35 тис. робочих місць.
«На переговорах у нас було три пріоритети: скорочення надлишкових потужностей на підприємствах у Німеччині, скорочення витрат на робочу силу та зниження витрат на розробку до конкурентоспроможного рівня. Ми досягли життєздатних рішень з усіх трьох питань», – сказав керівник бренду VW Томас Шефер.
Компанія VW заявила, що угода з профспілкою дозволить заощадити 15 млрд євро на рік у середньостроковій перспективі.
Причинами таких заходів стали зростаюча конкуренція з боку китайських виробників, слабкий попит у Європі та уповільнене впровадження електромобілів.
Попри це, профспілці вдалося відновити гарантії зайнятості, скасовані раніше, – вони діятимуть до 2030 року. Проте на заводах у Дрездені та Оснабрюку виробництво поступово зупинятиметься: у Дрездені – наприкінці наступного року, а в Оснабрюку – до літа 2027 року. Для цих майданчиків будуть розроблені нові перспективні концепції.
Згідно з домовленістю, працівники погодилися на замороження заробітної плати до 2030 року, а також на скорочення бонусів. Торстен Грегер, головний переговорник IG Metall, назвав угоду «болісною, але такою, що забезпечує майбутнє для робітників».
Даніела Кавалло, голова виробничої ради Volkswagen, підкреслила, що досягнута угода дозволяє уникнути закриття заводів та масових звільнень.
За матеріалами сайту tagesschau.de
20 грудня 2024 року
Профспілкові інформаційники підвищують кваліфікацію
Вести інформаційну роботу в умовах війни, економічної кризи, значного відтоку кадрів з галузі і, відповідно, з Профспілки – складно. З таким висновком погоджуються всі відповідальні за інформацію в профорганізаціях ПМГУ. Але це не означає, що вони готові здатися і припинити розповідати спілчанам про те, що важливо.
Всупереч труднощам інформаційники продовжують виконувати свою роботу, а також вчитися новому і підвищувати кваліфікацію. 20 грудня вони взяли участь у навчальному експрес-семінарі, організованому з ініціативи інформаційного центру ПМГУ. Захід незвичного, максимально стислого та орієнтованого на практику формату відбувся в режимі онлайн, до нього долучилися три десятки представників профорганізацій з різних регіонів.
З навчальною групою працювали досвідчені лектори: кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка» Ксенія Тараненко і викладач Комп’ютерної Академії ІTSTEP Дмитро Новоклімов. Вони висвітлили дві дуже актуальні для інформаційників теми: «Новації офіційно-ділової мовної сфери» та «Штучний інтелект в інформаційній роботі».
Учасники оцінили новий формат позитивно – як такий, що не забирає багато часу і дає змогу сконцентруватися на конкретних питаннях. Обговорити свої враження від семінару, а також проблеми і перспективи інформаційної діяльності в Профспілці вони зможуть в режимі віддаленого спілкування – платформою для нього от вже півроку виступає група Постійної комісії ЦР ПМГУ з інформаційної роботи в месенджері Viber.
Там же розміщено матеріали, надані лекторами: презентації та посилання з порушених під час навчання тем.
20 грудня 2024 року
19 грудня Рада ФПУ розглянула важливі питання діяльності Федерації: «Про стан виконання прийнятих рішень Ради ФПУ щодо участі профспілок у відбудові економіки України та євроінтеграційних процесах і подальші дії ФПУ», «Про молодіжну політику у профспілках та стан роботи з молоддю у Федерації профспілок України, її членських організаціях», «Про внесення змін і доповнень до Статуту ФПУ щодо представництва молоді та жінок у виборних органах ФПУ», «Про фінансове забезпечення діяльності ФПУ та формування Бюджету на 2025 рік» тощо.
Читати повністю
20 грудня 2024 року
«Метінвест» створює систему підтримки ветеранів для реінтеграції у суспільство
Група «Метінвест» розробила комплексну систему підтримки ветеранів, які повертаються з війни, з метою їхньої інтеграції в економіку та суспільне життя. Про це розповів директор департаменту корпоративних комунікацій компанії Олег Давиденко на Get Business Festival.
«Метінвест» активно реагує на виклики, спричинені війною. З понад 100 тис. співробітників до 2022 року в компанії залишилося 60 тис. через втрату активів у Маріуполі та Авдіївці. Близько 8 тис. працівників наразі служать у ЗСУ. Ветерани, повертаючись, отримують можливість працевлаштування в компанії, зокрема на підприємствах поблизу фронту, де вони продовжують підтримувати економіку країни.
За словами Давиденка, система взаємодії з ветеранами базується на трьох принципах:
- справедливість – інклюзивний підхід до роботи, де кожен працівник є важливим;
- відповідальність – навчання всіх співробітників взаємодії з ветеранами через відеокурси та тренінги;
- пріоритетність – увага до потреб ветеранів, які визначають напрямки розробки програм підтримки.
Одним із прикладів є програми реінтеграції та працевлаштування, які дають ветеранам можливість відчувати себе частиною суспільства. Компанія забезпечує психологічну допомогу, навчання та адаптацію для нових працівників через ініціативи «Перше робоче місце», «Приведи друга» та інші.
Давиденко наголосив, що реінтеграція ветеранів має охоплювати всі аспекти життя: навчання, психологічну підтримку, реабілітацію та працевлаштування.
Крім підтримки працівників, «Метінвест» пропонує допомогу родинам військових, забезпечуючи юридичні та соціальні послуги. Такий підхід є прикладом відповідальної корпоративної культури, спрямованої на розв’язання проблем, спричинених війною.
За матеріалами сайту gmk.center
20 грудня 2024 року
На ринок праці можна безболісно залучити три мільйони українців
Для зниження дефіциту на ринок праці України можна залучити до 3 млн студентів, літніх людей та людей з інвалідністю.
При цьому до закінчення війни не варто розраховувати на масове повернення українців з-за кордону чи приїзд великої кількості іноземних трудових мігрантів. Про це заявив Олексій Мірошниченко, президент Конфедерації роботодавців України, повідомили у КРУ.
Він відзначив, що у 2024 році у закладах професійної технічної, фахової передвищої та вищої освіти навчаються 1,76 млн студентів. «Залучення хоча б половини з них на кілька годин на тиждень могла б зменшити напруженість на ринку праці», — стверджує Мірошниченко.
Крім того, в Україні налічується 3,7 млн осіб у віці 65−75 років, які є професіоналами у своїх сферах. Проте працюють з них лише 11%, або 413 тисяч осіб. При цьому за останні два роки чисельність працівників старше 65 років зросла на 16%.
Третя група потенційних робітників — працездатні люди з інвалідністю. З 2,55 млн людей цієї групи роботу мають лише 427 тисяч.
«Україна може отримати до 3 млн працівників, які можуть працювати онлайн, по кілька годин на день або у інших форматах. Їх залучення зробить значний вклад у розвиток трудового потенціалу України», — сказав Мірошниченко.
Він також зазначив, що в Україні загалом відсутня детальна інформація про потреби ринку праці у розрізі конкретних професій, регіонів та населених пунктів. «Навіть у довоєнні часи ніхто не міг відповісти на ці питання, а тим більше зробити реальний прогноз на 5 чи 10 років», — додав президент Конфедерації роботодавців.
Як повідомлялося, 55% роботодавців в Україні заявили про труднощі в пошуку кадрів (дані дослідження OLX Робота та Європейської Бізнес Асоціації).
Рівень безробіття в Україні на кінець 2024 року оцінюється у 15%, у 2025-му прогнозується зниження безробіття до 12%.
За матеріалами сайту biz.nv.ua
20 грудня 2024 року
Маск vs профспілка: боротьба продовжувається
Компанія Tesla звинувачує профспілку IG Metall у спробах створити безлад на гігантському заводі виробника електромобілів неподалік Берліна, намагаючись усунути голову виробничої ради.
IG Metall, найвпливовіша профспілка Німеччини, раніше подала заяву до місцевого суду з проханням виключити голову виробничої ради заводу з комітету. Ця особа не є членом профспілки.
Профспілка обґрунтовує свої дії порушеннями німецького трудового законодавства, які, на її думку, обмежують вплив IG Metall і заважають належному представництву інтересів працівників.
Це підприємство - єдиний автомобільний завод у Німеччині, де відсутня колективна угода.
19 грудня 2024 року
Нарада профактиву ПО ПМГУ «Запоріжсталь»
Профактив ПО ПМГУ «Запоріжсталь» обговорив актуальні теми сьогодення на нараді за участі очільника ПО Леоніда Анісімова і заступника голови Запорізької обласної організації Профспілки Юрія Шапчіца.
Як розповів провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому ПМГУ «Запоріжсталь» Гліб Гончаров, центральними темами розмови були затвердження бюджету на 2025 рік (його наповнення свідчить про прозорість та відповідальність профорганізації у використанні ресурсів для підтримки спілчан) та впровадження бонусної системи «Активне життя з Профспілкою» (ініціатива, покликана стимулювати працівників охочіше долучатися до профспілкових проєктів та заходів, зокрема спортивних і культмасових, спрямована на посилення згуртованості членів організації).
Юрій Шапчіц у своєму виступі поінформував присутніх про хід звітно-виборчої кампанії в Профспілці металургів і гірників України, в тому числі повідомив про свій намір балотуватися на посаду голови Запорізької обласної організації ПМГУ, маючи на меті сприяти модернізації та подальшому розвитку нашої Профспілки.
19 грудня 2024 року
Бюджет, оплата праці та соціальний захист населення: рішення органів влади
Департамент з питань бюджету та оплати праці ФПУ зібрав та проаналізував інформацію щодо рішень органів влади, які були прийняті останніми днями (на 18.12.2024р.), з питань соціально-економічного напрямку та захисту громадян.
19 грудня 2024 року
Брак робочої сили знову став головною перешкодою для ведення бізнесу в листопаді - дослідження
Дефіцит робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників знову став головною проблемою для бізнесу, а частка компаній, що скаржаться на цю перешкоду, у листопаді сягнула історичного рекорду в 64% проти 57% у жовтні та 61% у вересні, свідчать результати щомісячного опитування підприємств Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
Наголошується, що стосовно проблеми складності пошуку кваліфікованих працівників заявили 55,5% опитаних після 51,9% у жовтні. А некваліфікований персонал важко знайти 38,9% бізнесів після 34,8% у жовтні.
Основними перешкодами в діяльності компанії вважають — небезпеку роботи (54%), зростання цін на сировину (48%) та перебої з енергопостачанням (34%). У жовтні через відключення електроенергії втрачалося до 6% робочого часу.
Частка підприємств із завантаженістю менше 25% скоротилася до 5%, а тих, що працюють майже на повну потужність, зросла до 40%.
19 грудня 2024 року
Швейцарія схвалила державну допомогу металургійному сектору
Парламентарі проголосували за внесення змін до Закону про постачання електроенергії. Вони передбачають, що ливарні підприємства, які мають стратегічне значення, отримають фінансову допомогу за певних умов. Їх звільняють від частини плати за користування електромережами на чотири роки.
Бенефіціарами цього рішення є металургійні підприємства Stahl Gerlafingen (AFV Acciaierie Beltrame SpA) та Steeltec (Swiss Steel), а також алюмінієві заводи кантону Вале Constellium і Novelis.
Зважаючи на сильні застереження щодо державної допомоги конкретній галузі, до проєкту висунуто суворі умови. Утримання підприємства в Швейцарії має бути підкріплене бізнес-планом, не передбачається розподілу дивідендів або виплати спеціальної та змінної винагороди.
Плата за користування мережею може бути зменшена тільки в тому випадку, якщо кантон, в якому базується компанія, зробить внесок у допомогу, що надається компаніям, які її потребують. Цей внесок повинен становити щонайменше половину суми зниження.
Збори можуть бути зменшені на 50% у перший рік, на 37,5% – у другий, на 25% – у третій і на 12,5% – у четвертий рік. Закон набуде чинності із наступного року і діятиме до 31 грудня 2028-го. Національна рада (нижня палата парламенту) проголосувала за змінений законопроєкт 17 грудня.
Як зазначає Bloomberg, уряд та його економічне консультаційне агентство виступали проти будь-якого втручання. Таким чином, законодавці порушили традиційний підхід до бізнесу у країні.
Суперечка розгорнулася після того, як Swiss Steel Group оголосила, що скоротить сотні робочих місць. Компанія Stahl Gerlafingen на початку поточного року оголосила на початку року про закриття виробничої лінії. Потім вона призупинила цей крок, оскільки виникла перспектива отримати допомогу.
Нагадаємо, у квітні повідомлялося, що швейцарська сталеливарна промисловість стикається з серйозною кризою і значними фінансовими проблемами. Про це йшлося у розслідуванні RTS. Попри визнання важливості галузі влада не вважала доцільною її фінансову підтримку.
За матеріалами сайту gmk.center
