18 квітня 2024 року
Мотивувати працівників підприємств галузі, неохоплених профспілковим членством, до вступу у Профспілку – складна робота, яка не багатьом до снаги. Цей процес вимагає великої кількості різнопрофільних навичок – з психології, менеджменту, економіки, ґрунтовного знання принципів діяльності ПМГУ та її основоположного документу – Статуту, а також особливого хисту до соціальної взаємодії, адже найефективнішим способом тут завжди було і залишається особисте спілкування.
Не обов’язковим, але бажаним доповненням до нього є використання наочної агітації. Вона не дає феєричного ефекту, але при правильному застосуванні створює атмосферу, яка сприяє прийняттю правильних рішень і вибору на користь Профспілки. Трішки допомогти первинним організаціям у формування такого мікроклімату на проммайданчиках покликані наші нові мотиваційні листівки.
18 квітня 2024 року
На черзі денній – звіти і вибори
На початку цього року у Профспілці металургів і гірників України стартувала звітно-виборча кампанія. Деякі первинки, такі як ПО ПМГУ Криворізького залізорудного комбінату (голова Юрій Деркач) та ПО ПМГУ «Інтерпайп-Дніпро» (голова Юрій Гандзюк) та ін, вже провели Конференції, на яких делегати заслухали і обговорили звітні доповіді про роботу первинної організації, профкому та ревізійної комісії, оновили склад профспілкового комітету, обрали лідера, якому довіряють.
Утім у більшості первинок звітно-виборча кампанія наразі у самому розпалі. Проходять збори у профгрупах, цехових організаціях, йде підготовка до Конференцій первинних організацій ПМГУ.
Саме в цей час корисною та своєчасною є тема «Підготовка та проведення звітів і виборів», якій було присвячене розширене засідання Постійної комісії з внутрішньопрофспілкової роботи ЦР ПМГУ (голова Юрій Шапчиц).
До профспілковців, які змогли бути особисто присутніми на засіданні у Дніпрі, за допомогою відеозв’язку приєдналися представники первинок з усіх територіальних організацій ПМГУ. Загалом у роботі комісії взяла участь 51 особа.
Відкрив засідання Комісії перший заступник Голови Профспілки Валерій Гавриленко. Він акцентував увагу присутніх на особливостях звітно-виборчої кампанії в сучасних умовах і важливості її проведення у повній відповідності до статутних норм.
Начальник відділу організаційної та профспілкової роботи Олексій Горбулін та провідний фахівець з діяльності профспілок Роман Тарасенко ознайомили учасників засідання з документами, що регулюють початок і строки проведення звітно-виборчої кампанії в Профспілці, разом з головою організаційної комісії профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Олександром Горбачовим надали рекомендації щодо організації, підготовки та проведення звітів і виборів у первинних організаціях ПМГУ, інформували про правила оформлення протоколів звітно-виборчих конференцій ПО та першого засідання новообраного профспілкового комітету.
Організаторами були запропоновані деякі лайфхаки щодо якісного проведення зборів/конференцій. До їх обговорення підключилися і деякі учасники зі значним досвідом роботи в цьому питанні.
З професійною зацікавленістю профспілковці взяли участь у тренінгу «Імітація проведення звітно-виборчої конференції», який, на їхню думку, буде мати для них практичну користь у подальшій діяльності.
На завершення розширеного засідання Постійної комісії з внутрішньопрофспілкової роботи ЦР ПМГУ його учасники обмінялися думками щодо теми заходу та отримали відповіді на свої запитання.
18 квітня 2024 року
Боротьба з бідністю є пріоритетом на виборах – опитування
Бідність, державні послуги та робочі місця - це питання, які громадяни хочуть бачити пріоритетними під час європейської виборчої кампанії, показує новий Євробарометр.
В опитуванні, проведеним Європейським парламентом серед 26 000 громадян, було запитання: «Які з наведених нижче тем повинні обговорюватися в першу чергу під час виборчої кампанії на наступних виборах до Європейського парламенту?». Перші три відповіді були такими:
- Боротьба з бідністю та соціальною ізоляцією - 33%.
- Громадське здоров'я - 32%.
- Підтримка економіки та створення нових робочих місць - 31%.
Читати повністю
18 квітня 2024 року
Влада має вивести Україну з-під дії європейського екоподатку
Із січня 2026 року має запрацювати у повному обсязі механізм митного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM). На значну частку товарів, які ввозяться до ЄС, накладатиметься додатковий вуглецевий податок. Україна належить до числа держав, по чиєму експортному потенціалові CBAM здатен вдарити найболючіше.
Так, за оцінками Владислава Антипова, керівника Центру екології та розвитку нових технологій, європейський механізм вуглецевого коригування імпорту може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію у розмірі до 100 євро за тонну.
Виконавчий директор комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» Йожеф Чапо зазначив, що у такому разі може виникнути ситуація, коли українська сталь стане надто дорогою для ЄС, а це підштовхне держави співдружності до імпорту дешевших товарів з більш віддалених джерел. При цьому, за іронією долі, вуглецеві викиди глобально навіть зростуть.
18 квітня 2024 року
Промвиробництво в ЄС скоротилося на 5,4%
Промислове виробництво в єврозоні та Євросоюзі, з поправкою на сезонні зміни, в лютому 2024 року зросло на 0,8% та 0,7% відповідно в порівнянні з попереднім місяцем. У порівнянні з лютим 2023-го промвиробництво в єврозоні та ЄС впало на 6,4% та 5,4% відповідно. Про це свідчать дані Євростату.
Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у лютому був зафіксований в Ірландії (+3,8%), Угорщині (+3,5%) та Словенії (+3,3%). Найбільше зниження спостерігалось в Хорватії (-4,6%), Литві (-3%), а також в Бельгії (-2,7%).
У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у лютому 2024 року найбільше зросло в Іспанії (+3,5%), Словенії (+2,8%) та Данії (+2,7%). При цьому, Ірландія (-36%), Бельгії (-12,7%) і Болгарія (-8,4%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з січнем 2023-го.
17 квітня 2024 року
Генеральний секретар Глобального Союзу IndustriALL Атле Хойє звернувся до Генерального директора Міжнародної організації праці Жілберта Ф. Унгбо з приводу триваючого руйнування Росією енергетичної інфраструктури в Україні.
Шановний пане генеральний директор!
Я пишу цього листа вам як генеральний секретар Глобального союзу IndustriALL, який має 550 філій у 130 країнах, що представляють понад 50 мільйонів працівників, у тому числі в гірничодобувній, енергетичній та виробничій галузях, з проханням про ваше термінове звернення до уряду російської федерації про те, що країна повинна негайно припинити руйнування енергетичної інфраструктури в Україні.
Упродовж останніх двох років росія завдає широкомасштабних ракетних і безпілотних ударів по цивільній і критичній інфраструктурі в Україні. Більшість атак були спрямовані на об’єкти електроенергетичної інфраструктури, що призвело до серйозних пошкоджень і руйнувань. У результаті цього, в багатьох містах і селищах країни люди залишилися без світла, тепла та водопостачання.
Значна кількість інфраструктури електрогенерації залишається пошкодженою та не працює. Внаслідок ракетного обстрілу росією українських енергетичних об’єктів 22 березня 2024 року було зруйновано багато енергоблоків по всій країні, порушено енергопостачання для близько 2 мільйонів людей в Україні. Зокрема, суттєво постраждали ТЕС ДТЕК, на яких діє наша членська організація - Незалежної профспілки гірників України.
29 березня 2024 року під час широкомасштабного комбінованого обстрілу вночі російські війська знову завдали ударів по енергетичних об’єктах України. В результаті постраждали теплові і гідроелектростанції в центральних і західних областях України.
Ці напади підкреслюють постійну мету росії, яка полягає в знищенні енергетичної інфраструктури та економіки України. Це підтверджується висновками Звіту незалежної міжнародної слідчої комісії щодо ситуації в України, яка встановила, що «повторні хвилі атак на енергетичну інфраструктуру, починаючи з жовтня 2022 року, були систематичними, широко поширеними та частиною політики, підкріпленими цитатами у тому числі - заявами вищого керівництва Російської Федерації, а отже, вони можуть бути визнані злочином проти людства».
Ми закликаємо вас звернутися до російського уряду, щоб зупинити руйнування цивільних об’єктів, зокрема енергетичної інфраструктури.
Крім того, було б надзвичайно важливо, якби МОП, у координації з іншими агенціями та програмами ООН, могла підтримати ініціативу щодо допомоги у забезпеченні уряду України тепловим генеруючим обладнанням, таким як парові турбіни, турбогенератори та системи їх керування, а також трансформатори.
Ця міжнародна підтримка буде життєво важливою для сприяння зміцненню стійкості енергетичної системи України, забезпечення енергопостачання громадян і підприємств України, запобігання гуманітарного та економічного колапсу та збереження робочих місць в Україні.
Я з нетерпінням чекаю на вашу відповідь.
Щиро Ваш Атле Хойє, Генеральний секретар Глобального Союзу IndustriALL
Женева, 11 квітня 2024 р.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
17 квітня 2024 року
Бюджет, оплата праці та соціальний захист населення: рішення органів влади
Департамент з питань бюджету та оплати праці ФПУ зібрав та проаналізував інформацію щодо рішень органів влади, які були прийняті останніми днями (на 17.04.2024р.), з питань соціально-економічного напрямку та захисту громадян.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
17 квітня 2024 року
МВФ прогнозує економічне зростання України
Міжнародний валютний фонд очікує, що показник економічного зростання України за підсумками нинішнього року становитиме 3,2%, а наступного року - зросте до 6,5%.
Про це йдеться в доповіді «Перспективи світової економіки» (WEO), презентованої під час Весняних зустрічей МВФ і Світового банку у Вашингтоні, передає кореспондент Укрінформу.
У розділі WEO щодо країн Європи зазначається, що у 2024 р. реальний ВВП України становитиме 3,2%. Причому, показник за минулий рік був переглянутий Фондом та збільшений до 5% за підсумками року – порівняно з очікуваними раніше 4,5%.
Наступного року прогнозується істотне зростання реального ВВП України - до 6,5%.
МВФ також навів прогнози за іншими показниками.
Зокрема, індекс споживчих цін в Україні може знизитися з 12,9 у 2023 році до 6,4 у нинішньому. Наступного року цей індекс очікується на рівні 7,6.
Крім того, передбачаються зміни в прогнозах щодо балансу поточного рахунку України з «мінус» 5,5 минулого року до «мінус» 5,7 за підсумками нинішнього. У 2025 році ця динаміка продовжиться – до «мінус» 8,2.
Показник безробіття зменшиться з 19,1 у 2023 році до 14,5 цього року. У 2025 році він прогнозується на рівні 13,8.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
17 квітня 2024 року
Надійшла відповідь на звернення ФПУ до Уповноваженого ВР України з прав людини
За результатами розгляду звернення Федерації профспілок України до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо необхідності ініціювання звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням про відповідність Конституції України положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від Секретаріату Уповноваженого до ФПУ надійшла відповідь, в якій зокрема зазначено:
«Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» № 776/97-ВР (далі – Закон № 776/97-ВР), Уповноважений має право звертатися до Конституційного Суду України з поданням про відповідність Конституції України законів України та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які стосуються прав і свобод людини і громадянина.
У процесі розгляду листа ФПУ виникла необхідність ґрунтовного опрацювання та посилення ообґрунтування наведених у зверненні профспілок застережень щодо невідповідності Конституції України окремих положень Закону № 3494. З метою визначення достатніх правових підстав для внесення до Конституційного Суду України конституційного подання про відповідність Конституції України (конституційності) положень Закону № 3494 Секретаріатом Уповноваженого у грудні 2023 року направлено запити до провідних закладів вищої освіти України для отримання науково-експертних висновків з цього приводу…».
17 квітня 2024 року
У Греції проходить 24-годинний загальний страйк
Сьогодні, 17 квітня, через страйк працівників транспортного сектора всі кораблі та пороми в грецьких портах залишаються пришвартованими. Зупинено і рух поїздів, робітники вимагають підвищення заробітної плати, щоб упоратися зі зростанням вартості життя. Робітники приєдналися до 24-годинного страйку найбільшої профспілки приватного сектору Греції (GSEE), заявивши, що їхні зарплати все ще відстають від зарплат європейських колег.
Оскільки водії автобусів і таксі також зупинили роботу, багато доріг у центрі Афін виявилися забитими автомобілями. Люди змушені діставатися роботи самостійно.
Цього місяця в Греції було підвищено мінімальну брутто-зарплату - на 6,4%, до 830 євро, що стало четвертим подібним збільшенням за п'ять років і за час відновлення економіки країни після 10-річної фінансової кризи.
Проте робітники кажуть, що підвищення заробітної плати недостатньо, щоб упоратися зі зростанням цін на продукти харчування та житло.
«Наш посил зрозумілий. Робітники не можуть зводити кінці з кінцями за таких зарплат і зростання цін», – йдеться у заяві профспілки GSEE, у лавах якої близько 2,5 млн осіб.
Напередодні загального страйку найбільша профспілка журналістів Греції (ESIEA) провела 24-годинну страйк у всіх секторах ЗМІ. Його представники заявили, що виступають проти «анархічних умов праці та дуже низької заробітної плати».
Зростання інфляції погіршило проблему: афінська щотижнева газета To Vima підрахувала, що за останні два роки ціни зросли приблизно на 37%.
За матеріалами сайту reuters.com
