1 листопада 2024 року
Італійські профспілки анонсували всезагальний страйк
Дві найбільші італійські профспілки — CGIL і UIL — заявили, що проведуть 29 листопада восьмигодинний загальний страйк на знак протесту проти бюджету на 202. Вони вимагають від уряду змінити закон про бюджет на 2025 рік, який вважають неадекватним для вирішення проблем країни. Цього місяця уряд оголосив про бюджетні плани на 2025 рік на суму близько 30 млрд євро, включаючи скорочення прибуткового податку та соціальних внесків для осіб із середнім та низьким доходом.
Уряд Італії планує залучити 3,5 млрд євро від вітчизняних банків та страховиків, які будуть направлені до національної служби охорони здоров'я та найбільш уразливих верств населення.
Однак у бюджеті передбачено скорочення видатків на соціальне забезпечення, громадські послуги та інвестиції, і не виділяється «ні євро» на заходи щодо підвищення безпеки працівників.
Італія перебуває під дисциплінарною процедурою Євросоюзу через дефіцит бюджету у розмірі 7,2% ВВП минулого року, що значно перевищує встановлений ліміт 3% і є найвищим показником у єврозоні.
Минулого місяця уряд пообіцяв знизити дефіцит до 2,8% ВВП у 2026 році, сподіваючись, що це дозволить Італії вийти з процедури у 2027 році. Борг Італії, який вже є другим за величиною в єврозоні, як очікується, поступово зростатиме протягом наступних двох років і досягне 137,8% ВВП у 2026 році порівняно зі 134,8% минулого року. Профспілки вимагають підвищення зарплат та пенсій, а також збільшення фінансування охорони здоров'я та освіти.
За матеріалами сайту reuters.com
31 жовтня 2024 року
Система бронювання працівників має бути зрозумілою та прозорою
Захищати Батьківщину – обов’язок і справа честі для кожного свідомого українця. Але не кожен може і має це робити зі зброєю в руках. Щоб здолати ворога, нашій країні потрібна не лише сильна армія, але й економічна стійкість. Її запорукою є працюючий виробничий сектор і, зокрема, гірничо-металургійний комплекс, який приносить 30% валютної виручки та 12% податкових надходжень до бюджету, а також забезпечує потреби оборонної промисловості.
Підприємства ГМК, переважна більшість яких розташована у прифронтових регіонах, роблять все можливе, щоб залишатися «на плаву». Однак до їхніх численних проблем, таких як постійні обстріли, енергетична криза, логістичні складнощі, додається ще й гострий кадровий дефіцит. До Збройних сил України вже мобілізовано понад 20% працівників галузі, що є одним з найвищих показників по економіці. Вести виробничу діяльність в умовах такого браку персоналу стає все складніше.
Щоб зарадити цій ситуації, потрібна зрозуміла та прозора система бронювання військовозобов’язаних працівників. Наразі вона є недостатньо врегульованою. Зміни, внесені до неї низкою протокольних рішень КМУ, дезорганізували процедури бронювання та продовження терміну бронювання – його порядок і механізм досі не визначено. До того ж Уряд частково зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств.
В результаті на підприємствах, від роботи яких залежить фінансування оборони держави, не розуміють, як відбуватиметься бронювання в подальшому, як планувати чисельність персоналу і операційну діяльність в цілому. Крім того, призупинка процесів бронювання активізувала звільнення працівників, чим ще більше загострила кадровий дефіцит.
Від цього втрачають всі: підприємства – працівників і можливості нарощувати виробництво, держава – економічний потенціал для забезпечення обороноздатності країни, профспілки – своїх членів.
Підтримуючи роботодавців у пошуку шляху вирішення проблеми, ПМГУ звернулася до голови ФПУ Григорія Осового з пропозицією ініціювати звернення від СПО об’єднань профспілок до Кабінету Міністрів України щодо необхідності автоматичного продовження діючих бронювань та відстрочок від призову на військову службу на 60 днів з подальшим розробленням справедливих та об’єктивних критеріїв визначення критичних для економіки країни підприємств.
Термінове вирішення цього питання є важливим для забезпечення балансу між двома необхідностями: захистити країну і зберегти її економічний потенціал, а також для сприяння зайнятості та соціальній захищеності членів профспілок в умовах воєнного стану.
Лист Профспілки металургів і гірників України голові Федерації профспілок України Г.Осовому
31 жовтня 2024 року
Соціальний діалог як інструмент повоєнної солідаризації та оновлення суспільного договору в Україні
Круглий стіл під такою назвою пройшов у Києві 30 жовтня.
Захід відбувся за ініціативою Об'єднання організацій роботодавців України, Національної академії наук України, Федерації професійних спілок України, Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП) та був підтриманий Національною службою посередництва і примирення в якості співорганізатора.
У своєму вітальному слові Голова НСПП Дмитро Кухнюк зазначив, що детально ознайомився з науково-аналітичною запискою «Соціальний діалог як інструмент повоєнної солідаризації та оновлення суспільного договору в Україні», підготовленою науковцями Інституту економіки та прогнозування НАН України.
Голова НСПП відзначив її актуальність та ґрунтовність. Також поінформував про діяльність робочої групи з реформування законодавства про соціальний діалог, створеної з ініціативи НСПП.
«Соціальний діалог є не лише необхідною умовою повоєнної солідаризації та оновлення суспільного договору в Україні, а й необхідною передумовою вступу України до ЄС. Соціальний діалог є також запорукою миру в соціально-трудових відносинах та сприяє зменшенню кількості конфліктів у цій сфері, а у разі їх виникнення – вирішенню їх у цивілізований спосіб. Це є безпосередньою відповідальністю НСПП», – підкреслив він.
У своїй доповіді, яка була присвячена новій редакції проєкту Закону України «Про соціальний діалог в Україні», перша заступниця Голови НСПП Світлана Запара зупинилася на основних дискусійних питаннях, які виникли під час обговорення у робочій групі.
Насамкінець виступу підкреслила, що важливо рухатися в бік євроінтеграції, що передбачає, зокрема, розвиток соціального діалогу на основі довіри, яка є надзвичайно важливою для соціального діалогу.
Під час круглого столу також було заслухано доповіді інших учасників. Зокрема щодо ключових викликів та перспектив розвитку соціального діалогу в Україні, особливо в період повоєнного її відновлення.
Голова ПМГУ Олександр Рябко оцінив захід як дуже цікавий та актуальний. Він зазначив:
– Ефективний тристоронній соціальний діалог в країні є ключом до євроінтеграції, і він же має стати основою відродження України після нашої перемоги над ворогом. Профспілки просувають цю ідею давно. І, як з’ясувалося, з нами повністю згодна вітчизняна наукова спільнота.
Так, в межах круглого столу була представлена науково-аналітична записка «Соціальний діалог як інструмент повоєнної солідаризації та оновлення суспільного договору в Україні», підготовлена фахівцями Інституту економіки та прогнозування НАН України. Її головний меседж: одним із найважливіших і найдієвіших інструментів зміцнення суспільної солідарності та повоєнного оновлення суспільного договору в Україні постає національний соціальний діалог як інституційна система соціального партнерства за тристоронньої участі профспілок, роботодавців та держави.
Це – висновок вчених, які є елітою громадянського суспільства та провідниками змін. До їхньої думки мають дослухатися при прийнятті рішень на всіх рівнях державного управління. Але, на жаль, не дослуховуються навіть у масштабах окремо взятого заходу, адже жоден з представників Уряду, попередньо заявлених до участі в круглому столі, так і не знайшов можливості до нього долучитися.
Втім, якщо ми прагнемо реального результату, всім сторонам соціального діалогу необхідно робити кроки назустріч. Розбудова демократичної, правової, соціальної країни має стати національною ідеєю українців, яка дійсно змусить наше суспільство солідаризуватися.
За матеріалами facebook.com/nsppua
31 жовтня 2024 року
ВВП Євросоюзу за підсумками ІІІ кварталу збільшився на 0,3% кв./кв.
Сезонно скоригований ВВП Євросоюзу за підсумками III кварталу 2024 року зріс на 0,3% у порівнянні з попереднім кварталом, йдеться в пресрелізі Eurostat.
У порівнянні з липнем-вереснем 2023 року ВВП ЄС зріс на 0,9%. Водночас економіка єврозони за цей період підвищилась на 0,4% кв./кв. й 0,9% р./р.
Серед держав-членів ЄС найвищий квартальний приріст ВВП показала Ірландія (+2%), Литва (+1,1%) та Іспанія (+0,8%). Найбільше зниження зафіксовано в Угорщині (-0,7%), Латвії (-0,4%) і Швеції (-0,1%).
В річному порівнянні найшвидшими темпами впала економіка Латвії – на 1,4%, Угорщини – на 0,7% та Німеччини й Ірландії – по 0,2%. Водночас найбільше зростання відзначено в Іспанії – на 3,4%, Литві – на 2,3% та Португалії – на 1,9%.
Читати повністю
31 жовтня 2024 року
У США побудують найбільший у світі завод з уловлювання вуглецю
У прагненні досягти вуглецевої нейтральності до 2045 року, Каліфорнія стала першим штатом США, який схвалив будівництво великомасштабного заводу з уловлювання та зберігання вуглецю (CCS).
Цей проєкт, який реалізує компанія California Resources Corp (CRC), дасть змогу вловлювати викиди вуглекислого газу від промислових підприємств і закачувати їх у глибокі геологічні формації, де вони надійно зберігатимуться.
Завод буде розташований на нафтовому родовищі Елк-Хіллз у долині Сан-Хоакін і зможе вловлювати понад 1 мільйон тонн CO2 на рік. Це дасть змогу істотно скоротити викиди парникових газів, які є однією з основних причин глобального потепління.
Однак проєкт зіткнувся із запеклим спротивом з боку місцевих жителів та екологічних активістів. Вони висловлюють побоювання з приводу безпечності технології, потенційного забруднення довкілля та ризику виникнення землетрусів.
Прихильники проєкту, зі свого боку, наголошують, що ця технологія вже успішно застосовується в інших країнах і може стати важливим інструментом у боротьбі зі зміною клімату. Вони також зазначають, що проєкт створить нові робочі місця і стимулює розвиток економіки регіону.
Суперечки навколо проєкту в Каліфорнії відображають глобальну дискусію про роль технологій уловлювання вуглецю в боротьбі зі зміною клімату.
31 жовтня 2024 року
МКП підтримує боротьбу профспілок за права трудящих в Аргентині
Міжнародна конфедерація профспілок (МКП) висловлює свою рішучу підтримку робітникам, які страйкують в Аргентині, оскільки їхні профспілки захищають права трудящих та демократію в країні.
Страйки є частиною більш широкої боротьби проти антидемократичних атак уряду Мілея на права трудящих, які включають обмеження права на страйк і колективні переговори.
Генеральний секретар МКП Люк Тріангл сказав: «Ми солідарні з усім профспілковим рухом Аргентини, який захищає гідні умови праці, виступає за безпечні робочі місця, право на організацію та ведення колективних переговорів. Ця боротьба трудящих проти безперервних нападів адміністрації Мілея на права людини та трудові права надихає.
Ми засуджуємо дії та політику цього уряду, які є катастрофічними для економіки та народу. Напади на працівників не припиняються, але ми тут, щоб підтримати профспілки - вони не самотні.
Світовий профспілковий рух буде стояти і боротися скрізь, де права профспілок знаходяться під загрозою, тому що напад на ці права - це напад на саму демократію».
Антидемократична, антипрофспілкова політика уряду Мілея включає в себе
- нові закони про «основні послуги», які ще більше обмежують діяльність профспілок;
- Декрет про необхідність і терміновість (DNU) від 2023 року придушує універсальні права профспілок на захист прав людини і трудових прав, криміналізуючи профспілковий активізм, протест і страйк.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
30 жовтня 2024 року
29-31 жовтня 2024 року у Львові проходить Сесія зі стратегічного планування ФПУ в рамках співпраці з Union to Union
У заході беруть участь керівники ФПУ, всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань, члени комісій Ради Федерації, міжнародні профспілкові партнери: Генеральна секретарка Union to Union Марія Нюберг, менеджер з стратегічного розвитку, директорка програм розвитку Union to Union Лана Віллебранд (онлайн).
Сесію відкрив Голова ФПУ Григорій Осовий, який звернувся до присутніх із вступним словом щодо визначення цілей, завдань та очікуваних результатів. Питання порядку денного у своїх доповідях висвітили завідувач відділом з питань координації навчання, роботи з молоддю та зв’язків з громадськими організаціями ФПУ Володимир Харченко, заступник голови ФПУ Євген Драп’ятий, координаторка програми Union to Union по Україні Оксана Гузь-Бланк, ректор Академії праці, соціальних відносин і туризму Віктор Сухомлин.
У наступні дні будуть розглянуті важливі питання профспілкової діяльності.
Сесія завершиться підсумковою дискусією щодо майбутнього профспілкового руху України, його перспектив та шляхів зміцнення.
30 жовтня 2024 року
Інгулецький професійний ліцей: спілчани знову виявили довіру Наталі Ківі
24 жовтня відбулася звітно-виборча конференція первинної організації ПМГУ, що діє в Інгулецькому професійному ліцеї. Об’єднана первинка тут налічує 231 члена Профспілки. У роботі конференції взяли участь 27 делегатів.
На новий 5-річний період роботи обрали склад профкому в кількості 5 осіб, а також контрольно-ревізійну комісію.
Головою первинної організації ПМГУ Інгулецького професійного ліцею делегати обрали викладачку Наталю Миколаївну Ківу.
Крім того делегати конференції висунули кандидатуру Володимира Чернявського на посаду голови Міської організації ПМГУ.
За матеріалами сторінки у Facebook Криворізької міської організації ПМГУ
30 жовтня 2024 року
Бюджет, оплата праці та соціальний захист населення: рішення органів влади
Департамент з питань бюджету та оплати праці ФПУ зібрав та проаналізував інформацію щодо рішень органів влади, які були прийняті останніми днями (на 30.10.2024р.), з питань соціально-економічного напрямку та захисту громадян.
30 жовтня 2024 року
Мінсоцполітики презентувало реформу системи соціального страхування
Мінсоцполітики працює над впровадженням нової системи соціального страхування — єПотенціал. Команда міністерства розробила проєкт закону, який вже винесено на обговорення. Про це повідомила пресслужба міністерства.
Законопроєкт передбачає низку змін.
«Маємо змінити систему соціального страхування таким чином, щоб кожна людина, яка зіткнулася з хворобою чи травмою, мала реальний шанс повернутися до активного життя, стати самостійною. Держава не просто компенсуватиме втрати через непрацездатність, ми змінюємо систему, щоб людина, яка зіштовхнулась з труднощами, пов’язаними зі здоров’ям, могла відновила свій потенціал. А у разі, коли це неможливо — отримала гідну підтримку», — заявила міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
