#ВД2022 #ПрофспілкаЦеМи
Олександр Сіренко: «Профспілка об’єднує. Тут цінують командну роботу. Мені подобається»
«Олександр Сіренко для мене – як права рука. Він відповідально ставиться до профспілкових доручень, виконує їх з легкістю і в задоволення», – каже про свого заступника голова первинки ПМГУ студентів Автотранспортного фахового коледжу КНУ Микола Дутко. Це – серйозна рекомендація. Тож наша колега, головний фахівець з інформаційної роботи Криворізької міської організації Профспілки Оксана Шахмоть поспішає розпитати хлопця про його профспілкову діяльність.
– Олександре, чому Ви вирішили долучитися до профспілкових справ?
– У нашому коледжі більшість студентів не обмежується тільки навчанням, не жалкує особистого часу на громадську роботу. Я обрав для себе профспілкову сферу, вона мені цікава.
7 травня 2024 року
Україну чекає подальша фемінізація чоловічих професій
Міжнародна гірничо-металургійна Група Метінвест розробила низку інструментів для утримання та залучення персоналу, адже чисельність персоналу зменшилася на 4,8 тис. людей через відтік кадрів та мобілізацію.
Ситуацію ускладнює й те, що підприємства компанії розташовані поблизу лінії фронту, каже директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Групи Метінвест Тетяна Петрук.
«Ми вже відчуваємо кадровий дефіцит. Зараз у компанії відкрито близько 4000 вакансій. Серед причин дефіциту — трудова міграція, мобілізація, виїзд людей до безпечніших регіонів та за кордон», - пояснює Петрук.
Для подолання дефіциту компанія перенавчає працівників, щоб окрім основної професії, вони здобули додатковий фах, за яким могли б працювати. Також почали наймати більше жінок – там, де це можливо, враховуючи специфіку виробництва.
«Ми почали наймати значно більше жінок, де це можливо. Наприклад, на ремонтні спеціальності — електромонтери, електрослюсарі, машиністи конвеєрів. Таким чином намагаємося вивільнити чоловіків для тих професій, на які не погодяться жінки. Вочевидь, без подальшої фемінізації чоловічих професій не обійтися. Це наше майбутнє», - каже Петрук.
Читати повністю
7 травня 2024 року
Цього року Укрзалізниця експортувала 12,5 млн тонн руди
Упродовж січня-квітня Укрзалізниця перевезла в експортному сполученні 30,4 млн тонн вантажів, що на 48,8% більше аналогічного періоду минулого року. Це рекордний показник за час повномасштабної війни. Про це повідомляє пресслужба компанії.
«У 2024 році серед наших пріоритетів – нарощування обсягів вантажоперевезень, зокрема експорту, надважливого для економіки держави. Попри те, що ворог активізував свої удари по залізничній інфраструктурі, за результатами роботи впродовж останніх 4 місяців маємо рекордний показник перевезених вантажів у цьому сполученні», – зазначив голова правління АТ «Укрзалізниця» Євген Лященко.
Зазначається, що серед основних вантажів, які експортувалися залізницею у 2024 році:
- зерно – 12,9 млн тонн;
- залізна і марганцева руда – 12,5 млн тонн;
- чорні метали – 1,6 млн тонн;
- мінбудматеріали – 867 тис тонн.
Загалом за січень-квітень 2024 року було перевезено 59,9 млн тон вантажів, що на 28,7% більше аналогічного періоду минулого року.
Як повідомлялося, у квітні Україна встановила новий рекорд експорту товарів з України за час повномасштабної війни – 13,1 млн тонн українських вантажів на $3,3 млрд.
За матеріалами сайту minprom.ua
7 травня 2024 року
Інфляція в єврозоні у квітні залишилася на рівні 2,4%
Інфляція в єврозоні у квітні 2024 року зросла на 2,4% р./р., показник не змінився у порівнянні із березнем. Про це свідчать попередні дані Євростату.
Опитані аналітики Trading Economics також очікували, що інфляція в єврозоні збережеться на рівні попереднього місяця.
Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, у квітні сповільнилася до мінімальних із лютого 2022 року 2,7% (2,9% у березні поточного року).
У квітні країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Хорватія (4,7%) та Бельгія (4,9%), найнижчі були зафіксовані у Литві (0,4%) та Фінляндії (0,6%).
7 травня 2024 року
«Армія відновлення»: за тиждень до суспільно корисних робіт залучили ще 5 тисяч українців
З початку старту проєкту «Армія відновлення» до виконання суспільно корисних робіт залучили 123,67 тисячі безробітних. За тиждень кількість робітників збільшилася на 5 тисяч осіб.
Про це повідомляє пресслужба Державної служби зайнятості.
Згідно з оприлюдненими даними, станом на 6 травня 2024 року, починаючи з 1 жовтня 2022 року, Державна служба зайнятості видала 123 670 направлень на виконання суспільно корисних робіт, найбільше - у Харківській області (22 129 направлень).
Серед регіонів із найбільшою кількістю залучених безробітних також Донецька (15 116 направлень), Київська (14 215), Чернігівська (13 557) та Полтавська (13 291) області.
Загалом до проєкту «Армія відновлення» доєдналися 19 регіонів.
На виплату заробітної плати за участь в цьому проєкті вже направлено 885 млн грн.
Зі старту проєкту "Армія відновлення", станом на 29 квітня, до виконання суспільно корисних робіт залучили понад 118 тисяч безробітних.
За матеріалами сайту epravda.com.ua
6 травня 2024 року
Коли зарплати українців перевищать довоєнний рівень: в НБУ пояснили всі нюанси
Вже у 2025 році реальні заробітні плати в економіці перевищать свій довоєнний рівень та підвищуватимуться надалі.
Як повідомляється у інфляційному звіті НБУ, зростання зарплат відбудеться зокрема завдяки посиленню конкуренції за робочу силу із закордонними роботодавцями.
«Труднощі з пошуком кваліфікованих працівників роботодавцями в умовах пожвавлення економічної активності зумовлюватимуть подальше підвищення зарплат у приватному секторі. Тому вже у 2025 році реальні заробітні плати в економіці перевищать свій довоєнний рівень та підвищуватимуться надалі», - сказано у звіті.
Зазначається, що через невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили на початку 2024 року, як і в 2023 році, зберігався тиск у бік підвищення заробітних плат як з боку претендентів на роботу, так і підвищення зарплат роботодавцями. Зарплати підвищувалися високими темпами, про що свідчать як непрямі показники оцінки доходів населення, так і підвищення зарплат у вакансіях та резюме на сайтах пошуку роботи.
Подальше зростання зарплат у 2024 році внаслідок посилення конкуренції за працівників, особливо висококваліфікованих, підтверджується й планами підприємств . Крім дефіциту кадрів, на підвищенні зарплат позначилося й підвищення мінімальної заробітної плати (на 6% із січня та ще майже на 13% із квітня 2024 року).
За матеріалами сайту unian.ua
6 травня 2024 року
Міжнародна солідарність. «План Маршалла для України»
Безпека ринку праці України та відновлення людського капіталу в фокусі всіх донорів відбудови України - в Берліні (Німеччина) наприкінці квітня відбулась пресконференція за підтримки Уряду Німеччини та Німецького Фонду Маршалла.
Підготовка до відновлення України ведеться в багатьох вимірах та на багатьох національних і міжнародних майданчиках. Щорічна міжнародна міжурядова конференція щодо відновлення України (Ukraine Rebuilding Conference) цього року відбудеться в червні в Німеччині, наслідуючи результати аналогічних конференцій в Лозанні в 2022 та Лондоні 2023р.
На пресконференції до основного заходу обговорювались проблеми критичної недостатності кваліфікованих спеціалістів для українських бізнесів, а також перепони для відновлення ринку праці під час війни. Багато часу було надано осмисленню та обговоренню тенденцій міграції, в тому числі циклічної (маятникової). Учасники заходу висловлювали свої позицій щодо ймовірності повернення громадян України, які виїхали на початку війни, та обсягу такої репатріації.
6 травня 2024 року
Морські перевезення стимулюватимуть зростання експорту продукції ГМК – НБУ
Стабільне функціонування морських перевезень стимулюватиме подальше зростання експорту продукції ГМК. Про це йдеться в інфляційному звіті Нацбанку.
«Проте у 2025-2026 роках очікується певне сповільнення зростання загального експорту», – йдеться у звіті.
Наголошується, що швидкому відновленню експорту заважатимуть руйнування та пошкодження виробничих та логістичних потужностей, а також дефіцити в енергетичній системі.
6 травня 2024 року
ЄС та Україна - стратегія, що нерішуче розгортається?
Рішення запропонувати Україні шлях до членства в ЄС, ймовірно, матиме найбільший довгостроковий вплив на європейську безпеку.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну є найбільшою безпековою та економічною загрозою, з якою стикається Європейський Союз, і протидія цій загрозі має бути першочерговою стратегічною метою ЄС. Президент Росії Володимир Путін неодноразово ставив під сумнів існування України як незалежної суверенної держави, а це означає, що дуже малоймовірно, що угода про припинення вогню завадить Росії відновити свою агресію проти України в майбутньому.
Існують побоювання, що Росія може також застосувати насильство проти країн Балтії, і вона погрожувала застосувати ядерну силу проти країн НАТО, які підтримують Україну. У відповідь ЄС неодноразово заявляв, що Україна повинна повернути собі захоплені Росією території та бути інтегрованою в союз. Однак не очевидно, що всі країни-члени ЄС повністю підтримують цю ідею, а також, що для досягнення цієї мети було мобілізовано достатньо ресурсів.
Реакція ЄС на російське вторгнення 2022 року була вражаюче згуртованою та рішучою, а рішення про початок переговорів про членство з Україною та Молдовою стало рішенням, яке має глибокі трансформаційні наслідки для європейського порядку. Союз вжив заходів, щоб покарати Росію за порушення норм міжнародної безпеки щодо незастосування сили та підтримати Україну.
6 травня 2024 року
Ще не зроблено - застосування директиви про мінімальну заробітну плату
Незважаючи на свою назву, ключова мета директиви Європейського Союзу про адекватну мінімальну заробітну плату, прийнятої в жовтні 2022 року, полягає не лише в забезпеченні адекватної мінімальної заробітної плати. Йдеться також про сприяння колективним переговорам щодо встановлення заробітної плати. Хоча держави-члени ЄС ще мають час до середини листопада цього року, щоб імплементувати директиву в національне законодавство, вона вже впливає на розвиток подій на обох фронтах у низці країн.
Директива перераховує чотири критерії, які повинні враховуватися державами-членами при встановленні мінімальної заробітної плати. Але вона також пропонує орієнтовні базові значення: 60 відсотків від медіанної заробітної плати і 50 відсотків від середньої заробітної плати. Це фактично встановлює «подвійний поріг гідності» для національної мінімальної заробітної плати - юридично не обов'язковий, але потужний нормативний орієнтир ще до офіційної транспозиції директиви.
За матеріалами сайту fpsu.org.ua
