18 листопада 2024 року
Усуваючи «дублювання», забули про лікування
Система державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань ніколи не була ідеальним способом захистити право постраждалих на якісне лікування та реабілітацію. Однак вона була способом, який працював. Аж допоки держава не вирішила вчергове «пограти в наперстки», передавши функції соцстраху Пенсійному фонду.
З тієї пори ланцюжок «роботодавці платять внески – ці внески покривають вартість медичних послуг для працівників, що отримали виробничі травми чи профзахворювання» розірвано. Ні, роботодавці все ще платять (і спробуй не сплати!). Але постраждалих, відновлення працездатності яких мають забезпечувати ці гроші, «відфутболюють» лікуватися на загальних засадах – що за фактом часто означає за власний кошт.
Профспілка металургів і гірників України вважає таку ситуацію вкрай несправедливою. Намагаючись її виправити, ПМГУ вже більше року бомбардує владні структури зверненнями із закликом вирішити проблему. Листи направлялися до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Д.Лубенця, голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.Третьякової, Міністерств соціальної політики, охорони здоров’я, народних депутатів.
Більшість з них відповіли, та відповіді, чесно кажучи, не додають оптимізму. Тому що вони і не відповіді взагалі. Серед словесних мережив та гладеньких канцеляризмів читається лише один меседж: «ми тут важливу справу робимо, бюрократичною машиною керуємо, а ви заважаєте».
В цьому сенсі відрізняється – правда не сказати, що в кращий бік, нещодавно отримана Профспілкою відповідь Мінсоцполітики. У ній нам п’ять сторінок пояснюють, що всі люди рівні, і в фіналі радісно повідомляють про «усунення дублювання фінансування медичних послуг».
Запитань виникає багато. Яким чином цільове використання коштів на потреби саме тієї категорії застрахованих осіб, заради якої їх сплачено, порушує принцип рівноправ’я? Що за «дублювання» мається на увазі і звідки воно раптом взялося? Чому посадовці, на словах дуже занепокоєні катастрофічним кадровим дефіцитом в країні, на ділі абсолютно не зацікавлені у відновленні працездатності вже наявних кваліфікованих кадрів, які цілком можна повернути на робочі місця?
На жаль, вже давно зрозуміло: чути наші запитання держслужбовці не хочуть. Однак це не означає, що Профспілка припинить їх задавати. Тому що для ПМГУ металурги і гірники – не літери в листі чи цифри у кошторисі, а реальні люди, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах, наражаючись на безліч ризиків, але підтримуючи вітчизняну економіку. За свою сумлінну працю вони заслуговують як мінімум на повагу – і на те, щоб гарантовано отримувати належне лікування і реабілітацію, якщо їм не пощастить постраждати від виробничої травми чи профзахворювання.
18 листопада 2024 року
Покровський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів багато років плідно співпрацює з Покровським гірничо-збагачувальним комбінатом. І на підприємстві, і в навчальному закладі діють первинки ПМГУ. Зв’язки між ними – міцні і товариські, адже вони роблять спільну справу. Тож не дивно, що в профкомі ГЗК завжди в курсі подій учнівсько-педагогічної спільноти і пишаються її досягненнями.
Так, нещодавно головний редактор газети «За марганець» Наталія Чепець з радістю розповіла нам про те, що представники центру взяли участь у міжнародних творчих змаганнях освітян «PERSPEKTIVA PLUS», які проходили у місті Вільнюс, і, обійшовши
суперників з Польщі, Литви, Молдови та Казахстану, вибороли цілу низку перемог.
Внесок у загальну «скарбничку» нагород зробили три здобувачки освіти: Діана Третьякова стала переможницею конкурсу декоративно-прикладного мистецтва, Даша Олійник – лауреатом літературного конкурсу, Анастасія Лисенко була серед призерів у конкурсі читців.
Ще чотири нагороди привезли додому викладач англійської мови Ольга Чабаненко (за розробку електронного освітнього ресурсу з англійської мови для професії «Електрогазозварник»), викладач професійно-теоретичної підготовки Олена Нагорна (за підготовку практичного навчального посібника «Paint – це легко»), викладач інформаційних технологій Катерина Костюкова (за проєкт електронного портфоліо) та бібліотекар Тетяна Лупачова (за відеороботу «Будні бібліотекаря»).
Профкоми первинок ПМГУ Покровського ГЗК і центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів в особі лідерів Євгена Запускалова і Віктора Сергієнка вітають переможців, бажають їм не зупинятись на досягнутому, рухатись тільки вперед і впевнено тримати високу планку в майбутньому.
18 листопада 2024 року
ВВП зріс на 4,2% за десять місяців 2024 року
За підсумками 10 місяців українська економіка зросла на 4,2%. Драйверами зростання залишаються транспортна й будівельна галузі, а також переробна промисловість, — повідомив Перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев.
«Завдяки реалізації програм відновлення та підвищенню попиту на будівельні роботи продовжує демонструвати висхідну динаміку галузь будівництва. Серед драйверів зростання економіки країни також транспорт — насамперед завдяки стабільній роботі зернового коридору. Нарешті, попит на продукцію переробної промисловості, зокрема сектору ОПК, зумовлює зростання в цій галузі», — розповів Олексій Соболев.
Зростання ВВП в жовтні 2024 року до жовтня 2023-го зафіксоване на рівні 1,3%. Транспорт, переробка та будівництво продовжували демонструвати високу позитивну динаміку. Водночас в сільському господарстві було падіння. Причина — ранній збір врожаю цього року: до жовтня аграрії вже завершили збір окремих сільськогосподарських культур.
Нагадаємо, у вересні 2024 року зростання ВВП було зафіксоване на рівні 3,8%, а за дев’ять місяців - 4,5%, що в цілому відповідає оновленому урядовому прогнозу.
За матеріалами сайту me.gov.ua
18 листопада 2024 року
Єврокомісія погіршила прогноз зростання ВВП єврозони на 2025 рік
Економіка єврозони наступного року зростатиме слабше, ніж прогнозувалося раніше, – на 1,3%. Про це йдеться в документі Європейської Комісії, передає ЕП.
Очікується, що економіка єврозони зросте лише на 0,8% у 2024 році (прогноз залишися незмінним), водночас у 2025 році – зросте на 1,3% (очікувалось зростання на 1,4%), 2026 року – на 1,6%.
У Єврокомісії прогнозують, що загальна інфляція в єврозоні знизиться більш ніж удвічі у 2024 році: з 5,4% у 2023 році до 2,4%, а потім почне знижуватися поступово – до 2,1% у 2025 році та 1,9% у 2026 році.
Дефіцит бюджету Європейського Союзу в 2024 році скоротиться приблизно на 0,4 п.п. – до 3,1% ВВП – коштом непередбачених доходів та зусиль щодо фіскальної консолідації.
Читати повністю
18 листопада 2024 року
Новий соціальний договір: точка зору профспілок Європи та Центральної Азії
Саме такою була основа тема дискусій на міжнародній конференції високого рівня, яку Бюро діяльності працівників МОП (АКТРАВ) провело 12-13 листопада 2024 року в м. Ташкент за організаційної підтримки Федерації профспілок Узбекистану.
Метою конференції було обговорення концепції «нового соціального договору», спрямованого на сприяння соціальному прогресу і справедливості, забезпечення систематичної інклюзивності та гнучкості для адаптації до швидких змін, підкреслення критичної ролі ринку праці в узгодженні пріоритетів зайнятості з економічними, соціальними та екологічними цілями, гарантуючи, що кожен отримає вигоду від економічного розвитку через гідну роботу та справедливу частку створеного багатства.
У заході взяли участь представники МОП та національних профцентрів Вірменії, Болгарії, Грузії, Естонії, Казахстану, Киргизстану, Латвії, Молдови, Польщі, Таджикистану, Туркменістану, Туреччини, Узбекистану та України.
Федерацію профспілок України на конференції представляли Ірина Орловська, керівник управління соціального діалогу та колективно-договірного регулювання апарату ФПУ, та Андрій Присяжний, голова Тернопільської обласної ради профспілок, голова постійної комісії Ради ФПУ з питань соціально-економічного захисту працівників та ринку праці.
15 листопада 2024 року
Профспілка – це можливості, які не варто упускати
Мотивація профспілкового членства – дуже важлива, але дуже непроста річ. Її завдання – пояснити людям праці, чому їм варто бути членами профспілок. Різним людям – з різними переконаннями, з різними життєвими орієнтирами, з різним темпераментом… У спілкуванні з ними потрібно зробити так, щоб вони зрозуміли профспілкові цінності та набрались рішучості на об’єднання для захисту власних трудових прав.
Тягне на серйозну місію? Авжеж. Провідний фахівець з профспілкової діяльності апарату ПМГУ Роман Тарасенко вважає так само. Він прагне зробити свій внесок у зміцнення вітчизняного профруху. Тому на запрошення виступити з мотиваційною лекцією перед слухачами семінару з підвищення конкурентоспроможності на ринку праці для молоді та внутрішньо переміщених осіб Київської області відповів згодою, вирушивши для цього аж у місто Біла Церква.
За його словами, семінар, що відбувся 13 листопада на базі Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості, є першим з чотирьох запланованих. Його програма побудована таким чином, щоб підвищити шанси шукачів роботи на успішне працевлаштування та адаптацію на новому робочому місці. Тож учасників знайомлять з активними програмами зайнятості, допомагають їм покращити навички з написання резюме та підготовки до співбесіди. А також розповідають їм про профспілки, основні напрями профспілкової роботи, переваги профчленства.
Роман Тарасенко зазначає: «Виступаючи перед майбутніми працівниками, я намагався, насамперед, пояснити їм сутність колективного захисту, дати уявлення про те, чого можна досягти спільними діями. Головний меседж моєї лекції «Профспілкове членство: шлях до стабільної зайнятості та правового захисту» полягає в тому, що профспілка – це можливості, які не варто упускати».
15 листопада 2024 року
Ольга Серебрякова - нова профлідерка студентів Політехнічного фахового коледжу КНУ
На звітно-виборчій конференції студентської первинної організації ПМГУ ВСП «Політехнічний фаховий коледж» КНУ (Кривий Ріг) головою первинки на п’ятирічний термін обрано Ольгу Серебрякову, викладача спеціальних дисциплін коледжу.
Ольга Серебрякова приєдналася до Профспілки металургів і гірників України у 2005 році, одночасно з початком роботи в навчальному закладі. За роки роботи Ольга зарекомендувала себе як активний та енергійний член колективу. Вона активно співпрацювала з попереднім головою студентського профкому Владиславом Святецьким, свою діяльність завжди спрямовувала на зміцнення іміджу коледжу та об'єднання молоді.
На посаді профлідерки Ольга Серебрякова прагне зберігати і розвивати ефективні напрацювання і профспілкові традиції, а також реалізувати нові ініціативи. Зокрема, вона планує активізувати співпрацю з іншими студентськими первинками ПМГУ.
Велику увагу Ольга приділяє самоосвіті, адже її життєве кредо: «Щоб мати право вчити інших, слід постійно вчитися самій».
За матеріалами сторінки у Facebook Криворізької міської організації ПМГУ
15 листопада 2024 року
Глобальні профспілки стурбовані масштабною втратою робочих місць у металургії
Представники консультативного комітету профспілок при ОЕСР (TUAC), IndustriALL та industriAll Europe, які взяли участь у засіданні Комітету ОЕСР зі сталі, попередили про ризик деіндустріалізації в країнах організації та інших державах.
Як йдеться у заяві, ситуація, з якою стикаються працівники промислового сектору, є наслідком десятиліть погано розроблених національних політик, які підтримували надлишок потужностей у металургії та сприяли експортній конкуренції на шкоду внутрішньому попиту, заробітній платі та умовам праці.
Профспілки закликають припинити цю практику та створити якісні робочі місця у промисловості.
Вони вказують, що глобальний попит на сталь різко впав, водночас світові надлишкові потужності досягли нового рекорду. Тому необхідне державне втручання для запуску інфраструктурних проектів та збереження робочих місць.
Як зазначається, заходи жорсткої економії під приводом бюджетної відповідальності призведуть до серйозного скорочення державних витрат, що негативно вплине на промвиробництво та зайнятість.
Профспілки закликають уряди до проведення стимулюючої фіскальної політики та збільшення нинішнього низького рівня державних інвестицій для поживлення попиту на сталь.
15 листопада 2024 року
Україна за дев'ять місяців збільшила експорт товарів на 12,9% - Держстат
Експорт товарів з України за січень - вересень 2024 року сягнув 30,8 млрд дол. США, що на 12,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас імпорт українських товарів збільшився на 11% - до 51,2 млрд дол. США. Про це повідомила Державна служба статистики.
Відтак, негативне сальдо становило 20,382 млрд дол. проти 19,253 млрд дол. за 9 місяців торік.
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,60 (за 9 місяців 2023 року - 0,59).
Серед груп товарів, експорт яких продемонстрував цьогоріч найбільше зростання, - електричні машини (+21,3%), чорні метали (+15,2%) та зернові культури (+10,2%).
Імпорт збільшився у категоріях «електричні машини» (+30,0%), «реактори ядерні, котли, машини» (+28,3%) та «засоби наземного транспорту, крім залізничного» (+11,9%).
За інформацією Держстату, зовнішньоторгівельні операції проводились із партнерами із 226 країн світу.
Як повідомлялося, за даними Міністерства економіки, експорт товарів з України у жовтні 2024 року сягнув понад 3,8 млрд дол. США, що на 18,7% більше порівняно з вереснем.
За матеріалами сайту ukrinform.ua
15 листопада 2024 року
Промислове виробництво в ЄС у вересні скоротилось на 2% м./м.
У вересні поточного року промислове виробництво в ЄС з поправкою на сезонні зміни знизилось на 2% у порівнянні із серпнем. У єврозоні показник також впав на 2% м./м. Про це свідчать попередні дані Євростату.
У порівнянні з вереснем 2023 року промвиробництво в єврозоні знизилось на 2,8%, у ЄС – на 2,4%.
Серед держав-членів ЄС найбільше місячне зниження у вересні спостерігалось в Ірландії (-10,7%), Данії (-5%) і Нідерландах (-2,9%). Найбільше зростання зафіксоване в Хорватії (+5,8%), Португалії (+2,7%), і Словенії (+1,6%).
У річному обчисленні промислове виробництво у вересні поточного року найбільше впало в Ірландії (-7,3%), Люксембурзі (-6,3%) та Угорщині (-5,3%). Найбільший приріст спостерігався в Данії (+7,8%), Бельгії (+6,0%) і Литві (+3,5%).
